КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/2033/18 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Небраті Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.10.2017 з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 "Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.

З огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії (а.с.15), отримує пенсію з 01.10.2017 у сумі 5506 грн. 34 коп. (а.с. 219).

03.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.6).

Листом від 04.04.2018 відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсій з огляду на те, що у період ліквідації аварії ЧАЕС позивач ОСОБА_2 не проходив дійсну строкову службу, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2018 № 851 позивач не має у статусі військовослужбовця (а.с.7).

Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок 1210).

Військовослужбовцям пенсії з інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до ст.54 Закону № 796. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону № 796.

Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 та вкладкою НОМЕР_2 (а.с.15, 98). Відповідно до виписки МСЕК № 192658 позивачу встановлено 2 групу інвалідності - причина інвалідності виконання обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10). Згідно розпорядження на перерахунок пенсії з 01.10.2017 позивач отримує додаткову пенсію інваліда 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 379 грн. 60 коп. та підвищення інваліду армії прирівняному до інваліда війни 2 групи у сумі 580 грн. 80 коп. (а.с.119).

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796 у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Згідно ст.54 Закону № 796 встановлено, що пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Тобто, ч.3 ст.59 Закону № 796 у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особою з інвалідністю. Зазначеною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Аналіз редакцій ч.3 ст.59 Закону № 796 дає підстави для висновку, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Позивач проходив дійсну строкову службу у період з 11.05.1982 до 29.05.1984, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією військового квитка НОМЕР_3 (а.с.57-59). Відповідно до довідки від 28.02.2018 № 669 (а.с.11) та довідки від 11.06.2003 № 7460 (а.с.12, 60) позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 23.03.1987 до 17.05.1987.

Згідно ч.6 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

За наявних обставин судом встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому положення ч.3 ст.59 Закону № 796 на нього не поширюються.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Позивачу призначено пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду другої групи.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Відповідно до п.1 Порядку 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.54 і ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії з 01.10.2017 (а.с.119) позивач отримує пенсію у сумі 5506 грн. 34 коп., у т.ч.: розмір пенсії від середнього заробітку - 4495 грн. 95 коп.; підвищення інваліда війни 2 групи - 580 грн. 80 коп.; додаткову пенсію особам з інвалідністю 2 групи внаслідок аварії на ЧАЕС - 379 грн. 60 коп.

15.11.2017 (після внесення змін до ст.59 Закону №796 постановою КМУ № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні п.1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року". Таким чином, п.9-1 Порядку 1210 прийнято з метою реалізації норми ч.3 ст.59 Закону № 796, а відтак може бути застосований лише до осіб, на яких поширюється дія ч.3 ст.59 зазначеного закону. Особам, які отримують пенсію відповідно до ст.54 Закону № 796, пенсія розраховується згідно п.9 Порядку 1210.

Суд зазначає, що ст.59 Закону № 796 врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. При цьому для отримання пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796 особі необхідно врахувати такі критерії: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 21.05.2018 року по справі 816/1159/18 (74173510) та від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18 (73901590).

Позивач не надав відповідачу документів, що би підтверджували наявність вищезазначених критеріїв у зв'язку із зверненням до відповідача про здійснення перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у контексті участі у ліквідації під час проходження строкової служби в армії.

Надаючи оцінку доводам позивача з приводу звуження змісту та обсягу його прав і свобод суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Судом встановлено, що положення ч.3 ст.59 Закону № 796 у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII не поширюються на позивача як на військовозобов'язаного.

Зазначені норми ст.59 Закону № 796-ХІІ та п.9-1 Порядку 1210 не визнані неконституційними, не скасовані, є чинними, а тому відповідач у розгляді заяви Петрова К.П. про перерахунок пенсії зобов'язаний був діяти відповідно до вимог законодавства. Відповідачем обґрунтовано правомірність дій щодо реагування на звернення позивача провести перерахунок пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. У прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд зазначає, що оскаржувана відмова у перерахунку пенсії позивача не мала наслідком зменшення розміру пенсії позивача, що позивач отримував до звернення за перерахунком та не є звуженням вже набутих позивачем прав та / або позбавленням права позивача права на соціальний захист, а тому відповідач у спірних відносинах діяв у межах наданих повноважень, у порядку і спосіб, що передбачені законодавством.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на яких норма ст.59 Закону № 796 розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби саме з підстав того, що військовослужбовці, які проходять дійсну строкову службу, отримували мінімальне грошове забезпечення в цей період, а тому потребують додаткового соціального захисту.

Стосовно аргументів щодо того, що військовослужбовці у гарантіях соціального захисту прирівняні до військовозобов'язаних у контексті перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року необхідно зазначити таке.

Відповідно до п. "г" ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей. Цей Закон № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності (ст.1). У ст.1-2 Закону № 2262-XII визначено особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, у т.ч згідно п. е) - особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону. Згідно ст.18 Закону № 2262-XII пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо) з урахуванням вимог ст.20 "причини інвалідності". Позивачем не надано доказів на підтвердження відповідних обставин і причин інвалідності у розумінні Закону № 2262-XII .

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку