Справа № 2-881/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

«03» листопада  2009 р.                                       м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого судді:  Карімова І.В.,

при секретарі:           Коваль Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДП   «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»» про стягнення  матеріального та морального збитків, заподіяних злочином, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, та Чугуївській філії «Облавтодор» про стягнення з них у  солідарному порядку на її користь матеріальну шкоду в сумі 942,16 грн. та моральну шкоду в сумі 50000 грн., як компенсацію за заподіяну злочином шкоду.

В обгрунтування позову посилалася на те, що 27.06.2008 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить Чугуївській філії «Облавтодор» скоїв ДТП – допустив наїзд на неї. В зв’язку з чим вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, проходила лікування.

Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 21.10.2008 р. ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст.286 КК України.

Зазначає, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 їй також нанесена і моральна шкода, яка складається з фізичного болю та стражданнях, які вона зазнала з тілесними ушкодженнями середньої тяжкості та душевних стражданнях у зв’язку з скоєним злочином.

Подалі ОСОБА_1 доповнила та уточнила позовні вимоги, замінив Чугуївську філію «Облавтодор», належним відповідачем ДП   «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»», а також  просила стягнути з відповідачів солідарно понесенні нею судові витрати, зокрема оплату правової допомоги  (а.с.32-33).

У жовтні 2009 р. ОСОБА_1 уточнила та доповнила свої позовні  вимоги та на підставі ст..ст.1166,1167 ЦК України просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 942 грн. 16 коп. в якості компенсації матеріальної шкоди, що заподіяна злочином, 50000 грн. компенсації моральної шкоди та понесені нею судові витрати на оплату правової допомоги в сумі 3616 грн. 20 коп..

В обгрунтування уточнених позовних вимог посилалася на підстави та докази зазначені нею в первісному позові. Крім того, вказує, що сума оплати правової допомоги визначена відповідно до акту розрахунку часу, витраченого на правову допомогу та складає на 01.07.2009 р. 14,35 часу.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 останні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та на зазначених вище підставах.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, не заперечуючи факт отримання позивачкою тілесних ушкоджень та їх лікування у медичному закладі, наявність моральної шкоди, але вважав її заявлену суму  завищеною та недоведеною.

Крім того вказував, що при зверненні ОСОБА_1 до Чугуївської центральної районної лікарні після отримання травми, він оплатив 175 грн. 95 коп. за придбання позивачкою  ліків, що підтверджується фіскальним чеком від 27.06.2008 р..

Представник відповідача ОСОБА_4, підтримуючи доводи ОСОБА_2, просив відмовити в задоволені позову в частині стягнення з відповідача витрат пов’язаних з наданням правової допомоги позивачці, оскільки до суду не надано доказів оплати такої допомоги позивачкою через відповідні фінансові документи.

Відповідач – Чугуївська філія «Облавтодор» проти уточненої позовної заяви не заперечував, просив розглянути справу за відсутністю його представика.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши надані сторонами докази,  суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

27.06.2008 р. близько 19.00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить Чугуївській філії «Облавтодор»,  допустив наїзд на ОСОБА_1, в результаті  якого вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров’я.

Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 21.10.2008 р. ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України (а.с.7-9).

Згідно вказаного вироку при скоєнні ДТП ОСОБА_2 порушив п.12.4 ПДД України, що підтверджено висновком судової автотехнічної експертизи №1189 від 26.08.2008 р., проведеною НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області.

Порушення зазначених правил позивачкою вказаним вироком не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно –правові наслідки дій особи, стосовно якої укладено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В зв’язку з цим не потребує доказування факт спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в результаті ДТП, яка відбулася з вини відповідача.

Згідно ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями,  а також шкода, завдана  майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі  особою, яка її завдала.

Як вбачається з амбулаторних карток ОСОБА_1 та довідок Чугуївської ЦРЛ, позивачка 27.06.2008 р. поступила у травматологічне відділення з травмами після ДТП, у зв’язку з чим проходила лікування, з використанням лікарських засобів (а.с.62-64,71,72).

Згідно фіскальних чеків, наданих ОСОБА_1 (а.с.4-6), нею були придбані лікарські засоби під час лікування на суму 942 грн.16 коп., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2.

Посилання відповідача на те, що він оплатив  175 грн. 95 коп. за придбання позивачкою  ліків, що підтверджується фіскальним чеком від 27.06.2008 р., не є підставою для зменшення суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачки, оскільки ОСОБА_1 тривалий час проходила лікування і витратила на придбання ліків 942 грн. 16 коп..

Відповідно до вимог  ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями,  відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Обставин, передбачених ч.2 ст.1167 ЦК України, матеріали справи не містять.

Наявність вини відповідача ОСОБА_2 у спричиненні позивачці моральної шкоди підтверджено вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 21.10.2008 р. і відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України не потребує доказування.

Визначаючи розмір відшкодування  ОСОБА_1 моральної  шкоди, суд враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнала позивачка під час подальшого лікування, стан її  здоров’я, тяжкість вимушених змін у житті в результаті отриманої травми, час та зусилля, необхідні їй для відновлення попереднього стану, і вважає можливим визначити розмір моральної шкоди в сумі 12000 гривнів, частково задовольнивши позов ОСОБА_1.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги в сумі 3616 грн. 20 коп. задоволенню не підлягають в зв’язку з недоведеністю, оскільки ні ОСОБА_1, ні її представником ОСОБА_3 не надано до суду відповідних фінансових документів про сплату указаної суми в рахунок виконаної праці адвоката на його розрахунковий рахунок.

Договір №1/2009 від 04.01.2009 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на надання юридичних, консультативних та інформаційних послуг при проведенні судового процесу про стягнення шкоди и в результаті ДТП, також не містить конкретних даних про оплату ОСОБА_1 винагороди за проведену роботу. (п.4 Договору) (а.с.34).

Керуючись ст..ст.10,11,213-215,218 ЦПК України, ст..ст.1166,1167 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  матеріального та морального збитків, заподіяних злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 942(дев’ятсот сорок дві) грн..16 коп. та в рахунок моральної шкоди 12000(дванадцять тисяч) грн.

В іншій частині  позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: