Справа № 22ас-469 / 2007                                             Постанова ухвалена під головуванням

Категорія 41                                                                              судді Зайцева А.Ю.

Доповідач: Оніщук В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року                                                                                         місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого:   Оніщука В.В.

суддів:                                                Чорного В.І., Глебова І.К.

при секретарі: Яблонській І.Л.,

за   участю   ОСОБА_1,   представників   Вінницької   митниці   -Гребінського А.В., Моревої В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.12.2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

встановила:

В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, вказуючи,- що в органах митної служби він працював з 2001 року та перебував на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №1 Вінницької митниці і наказом НОМЕР_1 його було звільнено з займаної посади на підставі ст..40 п.1 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату і чисельності працівників. Вважаючи звільнення з роботи незаконним, оскільки він має переважне право на залишення на роботі, тому просив визнати наказ про звільнення незаконним і його скасувати, поновити його на раніше займаній посаді та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу і моральну шкоду.

Постановою Ленінського районного суду Вінниці від 28.12.2006 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати через неповноту з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права і винести нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В своїх запереченнях на скаргу, представник Вінницької митниці її доводи не визнав, вказавши на безпідставність скарги та законність і обгрунтованість постанови суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

2

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що звільнення позивача з роботи є законним та відповідає чинному законодавству і тому всі вимоги позивача є безпідставними.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював на Вінницькій митниці і наказом НОМЕР_1 його було звільнено з посади заступника начальника відділу митного оформлення №1 Вінницької митниці у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Про наступне можливе вивільнення позивач був попереджений завчасно і звільнення ОСОБА_1 з роботи погоджено з профспілковим комітетом Вінницької митниці, що видно з протоколу НОМЕР_2, хоча в даному випадку відповідно до вимог ст..43-1 КЗпП України, звільнення могло бути проведено без згоди профспілкової організації.

З матеріалів справи видно, що у зв'язку із створенням Дністрянської митниці та ліквідацією митного поста "Могилів-Подільський", у Вінницькій митниці відбулась реорганізація, що призвело до значного скорочення чисельності і штату працівників і що ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі не має.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що звільнення ОСОБА_1 було проведено у відповідності з чинним трудовим законодавством.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постанова суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.12.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця до Вищого Адміністративного Суду України.