ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
26.03.2007 | Справа №2-15/2254-2007 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, 42-А, код ЄДРПОУ 03348117)
До відповідача Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593)
Про стягнення 258644,39 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Кириченко С.Л., довіреність № 3904 від 26.10.2005 р., у справі
Від відповідача – Мєльнік Ю.І., довіреність № 20-3/3551 від 27.12.2006 р., у справі
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” про стягнення 258644,39 грн., в тому числі 244524,54 грн. основного боргу, 1443,70 грн. річних, 4401,44 грн. інфляційних витрат, 8274,71 грн. пені, а також судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 212 від 01.10.2006 р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ, в результаті чого за ним склалася заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 244524,54 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” з позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.
У судовому засіданні представник позивача надав суду розрахунок суми позову станом на 01.03.2007 р., відповідно якого заборгованість відповідача становить 244524,54 грн., 1933,35 грн. річних, 5799,58 грн. інфляційних витрат, 10955,62 грн. пені.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов № 20-3/551 від 22.02.2007 р., визнає суму основного боргу.
У судовому засіданні надав клопотання № 20-3/713 від 05.03.2007 р. про зменшення розміру пені, стягуваної з Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” на 70%, мотивуючи тим, що нарахування неустойки на борги населення (основні споживачі теплової енергії) зі сторони Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” законодавчо заборонено.
Суд приймає вказане клопотання до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
01.10.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” (Газотранспортна організація) (позивач) та Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” (Споживач) був укладений договір № 212 (а.с. 12-14) на транспортування природного газу.
Згідно з пунктом 1.1 Договору Газотранспортна організація зобов’язується транспортувати природний газ (газ) по своїм газовим мережам до комерційного вузла обліку газу Споживача в жовтні 2006 року в обсязі 5048,983 тис. куб м.
Строк дії вказаного Договору обумовлений пунктом 9.1 Договору та становить в частині оплати – до повного виконання Споживачем своїх зобов’язань, в частині надання послуг з транспортування газу дія даного Договору розповсюджується на правовідносини Сторін за Договором, які виникли з 01.10.2006 р. по 31.10.2006 р.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що представники філій Газотранспортної організації та Споживача щомісячно до 2 числа місяця, наступного за звітним, складають акти приймання-передачі газу за місяць.
На підставі цих актів, строком до 5-го числа місяця, наступного за звітним, складається двосторонній акт виконаних послуг з транспортування природного газу, який підписується представниками Газотранспортної організації та Споживача. Вказаний акт є підставою для остаточних розрахунків за транспортування природного газу з Газотранспортною організацією. (пункт 3.8 Договору).
У відповідності з пунктом 6.3 Договору ціна транспортування 1 тис. куб. м природного газу складає 51,60 грн. (з ПДВ). Загальна сума договору складає 260527,52 грн. (51,60 грн. х 5048,983 тис. куб м.)
Оплату за послуги з транспортування газу Споживач здійснює до 20.11.2006 р.. Остаточний розрахунок здійснюється до 25.11.2006 р.
На виконання вимог вказаного Договору позивачем транспортовано природний газ по власним газовим мережам до комерційного вузла обліку відповідача у жовтні 2006 р., що підтверджується доданими до матеріалів справи актом приймання-передачі природного газу № 10-Т-212 від 31.10.2006 р. (а.с. 10) та реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” для Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в жовтні 2006 р. (а.с. 11).
Проте, відповідач виконував свої обов’язки за договором не в повному обсязі, в результаті чого склалася заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 244524,54 грн., що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за договором. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 244524,54 грн. заборгованості за надані послуги, через що вимоги позивача про стягнення з Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” заборгованості у розмірі 244524,54 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 4401,44 грн. та 3% річних у розмірі 1443,70 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” інфляційних витрат у розмірі 4401,44 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Вимоги позивача про стягнення з Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” 3% річних у розмірі 1933,35 грн. підлягають частковому зменшенню.
Позивачем нарахування річних здійснено за період з 01.11.2006 р. по 11.01.2007 р. у розмірі 1443,70 грн., в той час як період нарахування повинен становити з 25.11.2006 р. по 11.01.2007 р. оскільки відповідно до пункту 5.3 Договору остаточний розрахунок здійснюється споживачем до 25.11.2006 р., тобто строк виконання зобовязання Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” по оплаті виконаних робіт скінчився 25.11.2006 р.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних за період з 25.11.2006р. по 11.01.2007 р. у розмірі 954,65 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі 8274,71 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Клопотання відповідача № 20-3/713 від 05.03.2007 р. про зменшення розміру пені, стягуваної з Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” на 70%, мотивоване тим, що нарахування неустойки на борги населення (основні споживачі теплової енергії) зі сторони Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” законодавчо заборонено, залишено судом без задоволення. Оскільки стороною за Договором № 212 від 01.10.2006 р. є саме Орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго”, на яке на загальних підставах розповсюджуються правила статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України щодо того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу у встановлений строк, та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Розмір пені, заявлений позивачем у 8274,71 грн. за період з 01.11.2006 р. по 11.01.2007 р. підлягає частковому зменшенню з огляду на наступне.
Позивачем нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов’язання здійснено за період з 01.11.2006 р. по 11.01.2007 р. у розмірі 8274,71 грн., в той час як період нарахування повинен становити з 25.11.2006 р. по 11.01.2007 р.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума пені за період з 25.11.2006р. по 11.01.2007 р. (48 днів) у розмірі 5466,63 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3а, код ЄДРПОУ 03358593, р/р 260010196423 в банку КФ АБ „Експресс-банк” МФО 384674) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, 42-А, код ЄДРПОУ 03348117, р/р 26007054900922 в КРУ Приватбанк МФО 384436) 244524,54 грн. заборгованості, 954,65 грн. річних, 4401,44 грн. інфляційних витрат, 5466,63 грн. пені, 2553,47 грн. державного мита та 116,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.