ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
20.03.2007 | Справа №2-15/2564-2007 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Цеппелін Україна ТОВ” (03022, м. Київ, вул.. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30178004)
До відповідача Селянського фермерського господарства „Агрис” (96022, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул.. Зелена, 1, код ЄДРПОУ 22279190)
Про стягнення 13428,76 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Дацько Ю.М., довіреність № 030706 від 03.07.2006р., у справі.
Від відповідача – Синюкаєва Я.О., довіреність б/н від 11.01.2007р., у справі
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Цеппелін Україна ТОВ” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Селянського фермерського господарства „Агрис” про стягнення 13428,76 грн. заборгованості за поставлені запасні частини та виконані роботи з технічного обслуговування.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений позивачем товар та виконані роботи, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 13428,76 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Цеппелін Україна ТОВ” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Цеппелін Україна ТОВ” здійснювало поставки Селянському фермерському господарству „Агрис” запасних частин згідно переліку, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна № ОД-0429 від 10.10.2003 р. на суму 3760,96 грн. (а.с. 19)
- видаткова накладна № ОД-0430 від 10.10.2003 р. на суму 1811,04 грн. (а.с. 20)
- видаткова накладна № ОД-0479 від 10.11.2003 р. на суму 258,72 грн. (а.с. 21)
- видаткова накладна № ОД-0524 від 02.12.2003 р. на суму 576,00 грн. (а.с. 22)
- видаткова накладна № ОД-40571 від 30.07.2004 р. на суму 22836,86 грн. (а.с.23-24)
- видаткова накладна № ОД-40620 від 30.07.2004 р. на суму 2819,90 грн. (а.с.25)
За вказаний поставлений товар були виставлені відповідні рахунки:
- рахунок-фактура № ОД-0405 від 30.09.2003 р. на суму 3760,96 грн. (а.с. 10)
- рахунок-фактура № ОД-0409 від 02.10.2003 р. на суму 1811,04 грн. (а.с. 11)
- рахунок-фактура № ОД-0493 від 30.10.2003 р. на суму 258,72 грн. (а.с. 15)
- рахунок-фактура № ОД-0580 від 02.12.2003 р. на суму 576,00 грн. (а.с. 16)
- рахунок-фактура № ОД-400376 від 03.07.2004 р. на суму 22836,86 грн. (а.с.17)
- рахунок-фактура № ОД-400827 від 30.07.2004 р. на суму 2819,90 грн. (а.с. 18)
Крім того, позивачем було виконано роботи з технічного обслуговування автомобіля відповідача, що підтверджується актом здачі-приймання робіт № ОД-0419 від 29.10.2003 р. на суму 294,53 грн., (а.с. 26), виставлений рахунок № ОД-0485 від 29.10.2003 р. на вказану суму (а.с. 12); акт здачі-приймання робіт № ОД-0420 від 29.10.2003 р. на суму 166,46 грн., (а.с. 27), виставлений рахунок № ОД-0486 від 29.10.2003 р. на вказану суму (а.с. 13); акт здачі-приймання робіт № ОД-0421 від 29.10.2003 р. на суму 256,13 грн., (а.с. 28), виставлений рахунок № ОД-0487 від 29.10.2003 р. на вказану суму (а.с.14).
Оскільки відповідачем не були сплачені виставлені позивачем рахунки за отриманий товар та виконані роботи у добровільному порядку, позивачем була направлена претензія № 200/09/05 від 29.09.2005 р. про погашення заборгованості.
25.11.2005 р. позивачем була сплачена сума у розмірі 1000,00 грн. відповідно рахунку № ОД-400827 від 30.07.2004 р., що підтверджується випискою по рахунку від 25.11.2005 р. (а.с. 47).
20.10.2006 р. позивачем була сплачена сума у розмірі 5000,00 грн. відповідно рахунку № ОД-0524 від 02.12.2003 р., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 46), платіжне доручення № 471 від 20.10.2006 р. (а.с. 48).
Таким чином, у порушення норм чинного законодавства відповідачем не були сплачені рахунки за поставлений товар та виконані роботи у розмірі 13428,76 грн., чим самим порушено зобов’язання з оплати поставленого товару, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Цеппелін Україна ТОВ” з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами від 1963 р.) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а за відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України( від 2003 р.) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не представив суду доказів оплати поставленого товару та виконаних позивачем робіт в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Представником відповідача було заявлено клопотання про застосування судом строків позовної давності до позовних вимог.
Розглянувши вказане клопотання, судом не вбачається підстав для його задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, в рахунках, виставлених позивачем до сплати відповідачу за поставлений товар та виконані роботи не зазначений строк (термін) їх сплати.
Частиною 2 статті 530 Цивільного процесуального кодексу України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, у відповідності з вказаною нормою позивачем була направлена претензія № 200/09/05 від 29.09.2005 р. про погашення заборгованості на адресу Селянського фермерського господарства „Агрис”.
Таким чином, перебіг позовної давності повинен обчислюватися з 07.10.2005 р., тобто через сім днів після направлення вимоги про сплату заборгованості, що спростовує твердження відповідача про сплив строку позовної давності відносно заявлених позовних вимог.
Так матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань, через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13428,76 грн. підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського фермерського господарства „Агрис” (96022, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул.. Зелена, 1, код ЄДРПОУ 22279190, р/р № 26004456026724 в Кримській республіканській філії УСБ м. Сімферополь, МФО 320724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Цеппелін Україна ТОВ” (03022, м. Київ, вул.. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30178004, р/р 26001328 в АКБ „ХФБ Україна” м. Київ, МФО 320724) 13428,76 грн. заборгованості, 134,29 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.