ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
21.03.2007 | Справа №2-15/72-2007 |
За позовом Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 18А)
До відповідача Підприємства „Арника” (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ларионова, 36)
Про стягнення 13265,21 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Дмитрієва О.В., довіреність № 11/023 від 20.01.2007 р., у справі
Від відповідача – Заулочна С.А., довіреність № 1-747 від 19.02.2007 р., у справі
Обставини справи: Відділ шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Підприємства „Арника” про стягнення 13265,21 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення КРВ в м. Сімферополі та Сімферопольському районі документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя було встановлено незаконне витрачання позивачем бюджетних коштів внаслідок завищення вартості поставлених Підприємством „Арника” продуктів харчування на суму у розмірі 13265,21 грн. Відповідачем не були відшкодовані затрати позивача за безпідставне збільшення вартості продуктів харчування в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя з позовом до суду про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні, що відбулося 19.03.2007 р. була оголошена перерва в порядку частини 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 21.03.2007 р. для надання витребуваних судом документів.
Після закінчення перерви слухання справи було продовжено за участю представників:
Від позивача – Дмитрієва О.В., довіреність № 11/023 від 20.01.2007 р., у справі, Івашкевич С.С., довіреність № 55/023 від 05.03.2007 р., у справі
Від відповідача – Заулочна С.А., довіреність № 1-747 від 19.02.2007 р., у справі
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
01.03.2004 р. між Відділом шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя (Замовник) (позивач) та Підприємством „Арника” (Постачальник) (відповідач), як переможцем торгів, які проведені відповідно Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, був укладений Договір б/н (а.с. 11-13).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Замовника продовольчі товари в асортименті та кількості, вказаних в раніше наданих заявках, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити поставлені товари на умовах дійсного договору, межах виділених асигнувань на ці цілі.
Асортимент та ціна товару відповідає тендерній пропозиції Підприємства „Арника”. (пункт 4.1 Договору)
Пунктом 2.2.2 Договору передбачено право Постачальника змінити ціну товару в сторону збільшення з обліком індексу інфляції, сповістивши про це Замовника.
Пунктом 9.3 Договору встановлено, що на кожен наступний рік ціна, обсяги та умови поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах у відповідності з сумою коштів, виділених місцевим бюджетом на закупівлю продовольчих товарів для дошкільних установ.
Згідно з умовами Договору Постачальником був поставлений товар на суму 13265,21 грн., та вказані товари були оплачені Замовником, що підтверджується зведеною відомістю поставлених та оплачених товарів за 2004 р. на суму 12579,58 грн.(а.с. 18) та зведеною відомістю поставлених та оплачених товарів за 2005 р. на суму 685,63 грн.(а.с. 19).
З 27.02.2006 р. по 24.03.2006 р. контрольно-ревізійним відділом в м. Сімферополі та Сімферопольському районі була проведена документальна ревізія фінансово-господарської діяльності позивача Відділа шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя, в результаті чого був складений акт № 22-21б/022 від 24.03.2006 р.
Вказаною ревізією були виявлені наступні порушення: в порушення пунктів 2.2.2 та 5.2 Договору в частині повідомлення Замовника (позивача) про зміну ціни і подальшого укладення додаткової угоди до Договору, вибірковою перевіркою встановлено, що отримані продукти харчування за бюджетні кошти за цінами більшими, ніж передбачені тендерною документацією Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя від Підприємства „Арника” на суму 13265,21 грн., з них – в 2004 р. – 12579,58 грн., у 2005 р. – 685,63 грн.
Вказані продукти харчування відповідно акту ревізії були поставлені Підприємством „Арника” за завищеними цінами, що є порушенням пункту 3 статті 8 та пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
05.04.2006 р. позивачем були отримані вказівки відповідно до Акту ревізії № 22-21б/022 від 24.03.2006 р. за № 22-18/286 від 30.03.2006 р. (а.с. 20), в яких міститься вимога вжити заходів щодо усунення фінансових порушень.
10.04.2006 р. позивачем було направлено відповідачу листа № 40/02.3 з вимогою відшкодувати суму, сплачену за продукти харчування за завищеними цінами, у розмірі 13265,21 грн. та доданий рахунок на оплату вказаної суми № 39 (а.с 23-24).
Проте, відповідачем вказана сума не була сплачена в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Актом ревізії № 22-21б/022 від 24.03.2006 р. було встановлено порушення позивачем пункту 3 статті 8 та пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Пунктом 3 статті 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Тобто відповідальність за господарську діяльність Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя не може нести відповідач Підприємство „Арника”.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Крім того, посилання позивача на порушення відповідачем пункту 2.2.2 Договору щодо неповідомлення Замовника про зміну цін товару спростовується доданими до матеріалів справи щомісячними повідомленями про зміну цін (а.с 45-58), які були отримані позивачем, про що свідчать відмітки про реєстрацію у журналі вхідної кореспонденції Відділу шкіл та дошкільних закладів Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя, та не були оскаржені.
Отже, Підприємством „Арника” належним чином виконані умови Договору.
Крім того, позивач не представив суду документального та нормативного обґрунтування позовних вимог, запрошуваних господарським судом в ухвалах від 19.02.2007 р., від 05.02.2007 р., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.