№ 2 а – 99 /2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2010 р. Алчевський міський суд Луганської області в складі
головуючого судді Карпенка С.Ф.
при секретарі Тутовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алчевську справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій щодо нарахування та виплати пенсії неправомірними, зобов’язання здійснення перерахування та виплати пенсії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 17 грудня 2010 року звернувся до Алчевського міського суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого посилається, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід П групи від захворювання, пов'язаного з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно зі ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону 06.06.1996р.) (далі – Закон) призначений розмір пенсії для інвалідів П групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Статтею 50 вказаного Закону передбачено призначення додаткової пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідів П групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Вважаючи, що відповідач нараховує та сплачує пенсію у розмірі, меншому законодавчо встановленого, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак 09.12.2009 року отримав відповідь, у якій відповідач відмовив у перерахунку пенсії із посиланням на те, що пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року.
Позивач просив суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області незаконними та зобов'язати відповідача донарахувати та виплачувати пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.12.2009 року та у подальшому.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги, просив визнати дії відповідача неправомірними за період з 01 грудня 2009 року та в подальшому.
Представник відповідача в письмовій заяві на ім’я суду просить розглянути справу за його відсутністю, надав заперечення проти позову, в яких посилається на те, що з 22.05.2008р. обчислення пенсій та підвищень за Законом України «Про соціальний захист громадян, які постарждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», врегульовано питання соціального питання мінімального розміру пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв?язок з Чоронобильською катасрофою, які не можут ьбути нижче: для інвалідів внаслідок впливу аварії на ЧАЕС по Ш-й групі інвалідності з 01 липня – 760 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Б № 452939 від 25.03.2009 р. (а.с.4 ), є інвалідом П групи від захворювання, пов'язаного з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, про що свідчить довідка МСЕК (а.с.4).
Листом від 09.12.09 року № 11932/02-1-42 Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області позивачу в перерахунку пенсії було відмовлено та зазначено, що призначення та виплата пенсії позивачу ОСОБА_1 в даний час провадиться на підставі діючих нормативних документів, що регулюють пенсійне забезпечення громадян України. (а.с.9).
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які поражали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Цим же законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Посилання відповідача на те, що відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2001 року базовим для обчислення розміру спірної пенсії по інвалідності слід брати суму 19 грн. 91 коп. на увагу не заслуговують.
Дійсно, вказаною Постановою встановлена вказана сума, як базова для обчислення спірних сум пенсій.
Однак, суд вважає, що ця постанова суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також раніше прийнятій на виконання цього закону, Постанові Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пізніше прийняті Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року та № 1293 від 27 грудня 2005 року не містять у собі вказівок про те, що вони скасовують положення Постанови КМУ № 523 від 30 травня 1997 року.
Оскільки Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 року затверджено новий порядок обчислення спірних пенсій, то після його прийняття положення постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року також не повинні застосовуватися, тому що вони регулювали питання обчислення пенсій до прийняття нового порядку.
Суд вважає, що ці постанови суперечать Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними актами та не можуть суперечити Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу у порівнянні з постановами.
Суд позбавлений можливості задовольнити вимоги позивача та зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати пенсійні виплати у підвищеному розмірі, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і воно не може обмежуватися волею законодавчого органу в майбутньому змінювати правової регулювання суспільних відносин.
Керуючись ст.ст. 159-161, 163, 167 КАС України, ст.ст. 1, 8, 22, 46, 55-56, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 97 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,
П О С Т А Н О В И В:
Вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області щодо відмови в перерахуванні та виплаті пенсії з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року ОСОБА_1 неправоміриними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням положень ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: