УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/1047/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П.,Бондар Я.М.

сторони:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу  від  30 травня  2018  року, яка постановлена суддею Скотар Р.Є. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні)-,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів кредитних послуг повернуто позивачу на підставі не сплати судового збору.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для подальшого розгляду. В мотивування апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що на спір про визнання недійсним іпотечного договору не розповсюджується дія Закону «Про захист прав споживачів», і тому позивач не звільнений від сплати судового збору.

Представник третьої особи ПАТ «Альфа-Банк» - ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, яка зазначена у п.6 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст.175,177 ЦПК України та дійшов висновку, що необхідно застосувати положення ч.3 ст.185 ЦПК України, тому визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачеві.

Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Акціонерний комерійний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживачів кредитних послуг. В мотивування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що порушено її право як споживача кредитних послуг, вона 09 грудня 2005 року уклала з відповідачем договір про іпотечний кредит № 770/21, відповідно до якого банк надав їй кредит в розмірі 29750,00 доларів США на придбання квартири, який позивач зобов’язалась повернути в порядку та на умовах, визначених договором, виплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних, сплачувати неустойки та інші платежі в строки та на умовах договору, Додотку № 1 до договору. Кінцевий термін повернення кредиту та відсотків за ним не пізніше 08.12.2025 року. Вважає, що зв’язку з тим, що вона є споживачем фінансових послуг у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», тому звільняється від сплати судового збору за правилами статті 22 цього Закону.

У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік категорій позивачів, що звільняються від сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави дійти висновку, що відсутність такої категорії як споживачі у цьому переліку не може безумовно означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист їхніх прав.

Зазначена норма права не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від сплати з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до роз'яснень, які містяться у ч.2 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про захист своїх прав, як сторона за іпотечним договором, тобто споживача фінансових послуг, а тому на правовідносини між нею, як споживачем послуг та надавачем таких послуг ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія ЗУ «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції передчасно визнав неподаної та повернув її позивачу, безпідставно поклавши на позивача, яка звернулась до суду за захистом своїх прав як споживач, обов’язок сплати судового збору, тому ухвала суду підлягає скасуванню, на підставі п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, а справа поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження згідно вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 379, ст. 380, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2018 року скасувати.

Повернути матеріал цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа – Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про захист прав споживачів кредитних послуг до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу для вирішення питання про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: