Справа №  2а – 428/2009

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

27 листопада 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                     Большаков Ю.М.

із секретарем                     Вальшиним І.Н.

за участю представника відповідача                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахчисарай справу

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального

захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та сплатити суми

щомісячної соціальної державної допомоги, компенсації

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася 25.05.2009 року у Бахчисарайський районний  суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської РДА з вимогами визнати бездіяльність відповідача по нарахуванню та сплаті державної щомісячної грошової допомоги на дітей до досягнення ними трьохрічного віку незаконною, стягнути суми недоплаченої щомісячної допомоги на дитину до досягнення нею трьох років з квітня 2008 року по квітень 2009 року у загальній сумі 11 590 гривень, в які входить компенсація втрати частини грошових коштів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 704 гривні. Вимоги свого позову мотивувала тим, що вона має дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щомісячно їй повинна сплачуватися грошова допомога до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму, однак у порушення цих норм з квітня 2008 року, який є останнім у межах строку позовної давності, сплачувалася лише в розмірі 130 гривень. Вказувала на ст.. 15 закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Закон України «Про бюджет на 2009 рік», постанову Кабінету Міністрів № 1751 від 27.12.2001 року, якою затверджено Порядок призначення и виплату грошової допомоги сім'ям з дітьми, навела власні розрахунки, також зазначала, що відповідно до вимог ст. 2  закону України «Про індексацію грошових доходів населення», соціальна допомога відноситься до категорії виплат, які підлягають індексації, таким чином на її користь також належить стягнути суму компенсаційної виплати за несвоєчасну сплату призначеної ній допомоги.

У судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву, де позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила суд розглядати справу у ії відсутність.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала у повному обсязі з підстав його необґрунтованості. Заперечення на позов мотивувала тим, що Конституцією України встановлено, що виключно ОСОБА_5 про Державний бюджет України визначаються розходи держави на суспільні потреби, їх розмір, цільове призначення. Відповідними Законами про Державний бюджет України на відповідний рік передбачався визначений обсяг виплат сім'ям із дітьми, які не досягли трьох років. У зв'язку з чим зазначені виплати Управління праці та соціального захисту населення здійснювало відповідно до Конституції у межах бюджетних асигнувань, обсяг коштів на дану виплату надходив до їх Управління також з розрахунку коштів, передбачених бюджетом в даній частині. Вказувала, що УТСЗН є органом виконавчої влади - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яке діє у межах виділених йому на даний вид виплат коштів, тому порушення прав позивачки відбулося з вини законодавчого органу, який встановив розмір виплат на кожний рік. Із зазначеного ним у сукупності, просила суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

    Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

При перевірці обставин доказами судом встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 4). Доводи позивачки про те, що вона є дитиною ОСОБА_3 матеріалами справи не підтверджуються, оскільки ії матір'ю, як слід з копії свідоцтва про народження, вказана ОСОБА_6 (а. с. 5).

З 01.01.2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року за № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та Наказу ОСОБА_7 праці та соціальної політики від 06.12.2006 року за № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені ОСОБА_5 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-14 передано органам праці та соціального захисту населення. Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року забезпечує призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених ОСОБА_5 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_5 також встановлений розмір зазначених видів допомоги.

Згідно ст. 43 ОСОБА_5 України ЗУ «Про соціальну допомогу, у зв'язку із втратою працездатності, пологами та похованням» зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З пояснень відповідача судом встановлено, що у 2008 - 2009 роках щомісячна грошова допомога виплачувалася позивачці не у повному обсязі, а у розмірах, передбачених Законами України «Про державні бюджети України» на відповідні роки.

Суд зазначає, що згідно зі ст. ст. 99, 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Виходячи з того, що ОСОБА_2 про порушення прав стало відомо з травня 2009 року (а. с. 9), суд застосовує строки позовної давності і приходить до висновку, що права позивачки підлягають захисту з травня 2008 року.

Наведені правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання соціальної допомоги матерям на утримання дітей до досягнення ними трьох років, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання матерям соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд критично оцінює міркування представника відповідача про те, що у 2008 році позивачці сплачувалися гроші у розмірі, визначеному ст.. 15 закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки ст.. 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тобто якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням зазначеної норми Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання яких-небудь виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію.

При вирішенні даної колізії слід взяти до уваги ОСОБА_7 юстиції від 29.07.2008 року за №337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у разі колізії». За цим листом дана колізія вирішується на користь ОСОБА_5 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Оскільки саме цей закон для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним і повинен використовуватись Управлінням праці та соціального захисту населення при регулюванні питання нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підтвердженням правильності такого висновку є п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», де зазначено, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.»

Як вбачається зі змісту ст. 2 ОСОБА_5 України „Про індексацію доходів населення", а також „Порядку проведення індексації грошових доходів населення", соціальні виплати, про які йдеться в позові підлягають індексації.

Розрахунок на 2008 рік необхідно проводити з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, яким визнане неконституційним деякі положення ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  тобто соціальні виплати за травень - грудень 2008 року ставлять (68+408+(410х3)+(427х3)=2378 гривень 80 копійок, інфляційні виплати будуть складати (12.65+5.3+3.26+4.51+5.38)=31 гривня 10 копійок.

Зазначені суми недоплаченої позивачці щомісячної допомоги на утримання дитину до досягнення нею 3-х років повинні бути стягнути на її користь позивачки в судовому порядку.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 43 ОСОБА_5 України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст. 2 ОСОБА_5 України „Про індексацію доходів населення", ст. 58 ОСОБА_5 України „Про Державний Бюджет України на 2008 рік", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008  року,  керуючись ст.. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 94, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

    Позов задовольнити частково. Бездіяльність посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації щодо не нарахування та несплати сум соціальної допомоги ОСОБА_2 визнати неправомірною.     Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_8 соціальну допомогу по догляду за дитиною за період з травня по грудень 2008 року 3 723 гривні 92 копійки, з яких інфляційні виплати ставлять 228 гривень 92 копійки, за період з січня по травень 2009 року 2 185 гривень 60 копійок, з яких інфляційні виплати ставлять 341 гривню 48 копійок, в інший частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

    Постанова набирає законної сили через десять днів після ії оголошення. Якщо постанову оскаржено, вона набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд в порядку та строки, передбачені ст.. 186 КАС України.

    Головуючий

        суддя