АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 22-ц- 3423/ 2010 р. Головуючий 1 інст. - Нікуліна Л.П.

Категорія : відшкодування шкоди. Доповідач - Шевченко Н.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Бобровського В.В.

суддів        -        Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.

при секретарі - Андрійко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Жилкомсервіс», КП «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 і за договором підряду від 25.11.07р. в її квартирі були виконані ремонтні роботи на суму 32 000 грн.

20 жовтня 2008 року після введення в дію централізованого опалення КП «Харківські теплові мережі» в чердачному приміщенні будинку виник розрив лежака, в результаті чого її квартира двічі була залита гарячим теплоносієм опалення - водою. На її неодноразові звернення до Червонозаводської філії «Жилкомсервіс» про складання кошторису ремонту квартири та відшкодуванню завданих збитків вона отримувала заперечення. Своєю бездіяльністю відповідачі спричинили їй матеріальні збитки на суму 58 025,66 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Представник відповідача КП «Жилкомсервіс» проти позову заперечував, посилаючись на те, що підприємство є лише виконавцем послуг з управління будинками в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м.Харкова і не надає житлово-комунальні послуги, та перебуває у договірних відносинах з постачальником послуг КП «Харківські теплові мережі».

Представник КП «Харківські теплові мережі» позов не визнав, посилаючись на відсутність їх вини у залитті квартири.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 58 025 грн. 66 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 грн. компенсації моральної шкоди, судові витрати в сумі 588 грн. 76 коп. та судовий збір у сумі 30 грн., 10 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

У стягненні матеріальних збитків, моральної шкоди та судових витрат з КП «Харківські теплові мережі» відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Жилкомсервіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому вказує, що наданим доказам суд дав неналежну оцінку у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з‘явились, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з  таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з КП «Жилкомсервіс» на її користь грошових коштів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, районний суд обгрунтовано визнав відповідача винним у залитті квартири позивачки та поклав на нього обов’язок по сплаті зазначеного відшкодування.

Цей висновок суду узгоджується як з матеріалами справи, так із нормами діючого законодавства.

Як встановлено судом позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1. В період з листопада 2007 року по березень 2008 року у квартирі ОСОБА_1 був виконаний ремонт квартири вартістю 32 000 грн. Вказана обставина підтверджується наданими суду доказами (а.с.8-10).

20 жовтня 2008 року сталося залиття належного позивачці жилого приміщення, причиною якого став розрив лежака трубопроводу гарячого водопостачання, який проходить на технічному поверсі вказаного будинку.

Наявні в справі докази свідчать, що обов’язок по належному виконанню послуг з утримання будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова лежить на КП «Жилкомсервіс», тому суд дійшов до обґрунтованого висновку, що саме цей відповідач повинен нести відповідальність за всі негативні наслідки які наступили у зв’язку з залиттям квартири.

Згідно п. 1 Договору про надання житлово-комунальних послуг, офіційно опублікованого в газеті

«Слобода» від 28 листопада 2006 року КП «Жилкомсервіс» є виконавцем послуг з утримання зазначеного будинку (а.с.15).

На виконання п.15 вказаного Договору та ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги » від 24.06.2004 року саме КП «Жилкомсервіс» зобов’язано утримувати в житловому будинку внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановлені законодавством.

Судом встановлено, що згідно акту дільниці № 61 філіалу «Жилкомсервіс» від 20 жовтня 2008 року залиття квартири відбулося через розрив лежака трубопроводу гарячого водопостачання, який проходить на технічному поверсі вказаного будинку (а.с.14).

Встановивши цей факт, суд обґрунтовано мотивував в рішенні про причинний зв'язок між залиттям квартири і бездіяльністю відповідача, який, на думку суду, полягав в тому, що його працівники не забезпечили належним чином утримання комунікацій житлового будинку.

Статтею 29 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Частиною 1 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Таким чином КП «Жилкомсервіс» є балансоутримувачем жилого фонду м.Харкова, а тому має нести відповідальність за обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири) і зливової каналізації (до яких включаються витрати на ліквідацію аварій на внутрішньоквартирних мережах (від зовнішньої стіни квартири до санітарно-технічного обладнання).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом в цій частині норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

Розмір коштів на відшкодування моральної шкоди стягнуто правильно з урахуванням характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань.

За таких обставин, коли судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з у КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Проте, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення з КП «Жилкомсервіс» витрат за надання їй правової допомоги у сумі 10 000 грн. суд не врахував, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" граничний розмір витрат, пов'язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі, у разі якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі за годину роботи виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачці на підставі договору від 27 березня 2009 року т адвокатом ОСОБА_2 надана правова допомога у вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КП «Жилкомсервіс» про стягнення спричиненої шкоди, за надання якої позивачкою адвокату сплачено 1000 грн. (а. с. 84). Доказів того, що ОСОБА_1 сплачувала за правову допомогу відповідно вказаного договору інші суми, матеріали справи не містять.

Тому рішення районного суду в цій частині підлягає зміні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Жилкомсервіс» задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2009 року в частині стягнення з комунального підприємства Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 10 000 грн. за правову допомогу змінити. Зменшивши вказану суму з 10 000 грн. до 1000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді