Справа № 2о-192\2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2008 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Реутової В.І.

при секретарі     - Баштовій А.В.

за участю народних засідателів: Гончар В.А., Радченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за заявою Виконкому Горлівської міської ради про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_1, заінтересована особа - Орган опіки та піклування,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій зазначає, що ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дитини, ОСОБА_3, померла 22.02.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО № 269697.

Малолітній ОСОБА_4 перебуває в Горлівській психоневрологічній лікарні з 15.02.2008 у зв'язку з тим, батько жодного разу його не відвідав, матеріальної допомоги не надавав, родинні зв'язки не підтримував, що підтверджується інформацією лікарні.

Згідно з довідками адресно-довідкових бюро Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей відомостей про реєстрацію ОСОБА_5 немає, її місце знаходження нікому з родичів невідоме.

Визнання безвісно відсутнім заявник обґрунтовує тим, що вони мають намір встановити соціальний статус неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав та підтвердив викладені обставини.

Представник заінтересованої особи доводи заяви підтримала та підтвердила викладені обставини.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року за місцем її постійного проживання не має відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_1 в місці його постійного проживання у місті Горлівці, за адресою м. Голівка-32 , вул.  Батюка, 91 протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитані судом свідок, ОСОБА_6, показав, що ОСОБА_5 його батько. З 1998 року за місцем постійного проживання не проживає, життям дитини не інтересується. Його ніхто за місцем проживання не бачив і нічого про нього не знає.

Відповідно до довідки адресного бюро Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської та Харківської областей ОСОБА_1 на реєстрації чи виписці не значиться. Крім того, згідно свідоцтва про смерть І-НО № 269697 мати, ОСОБА_7 померла.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_5. були у 2000 році, то початком його безвісно відсутнім слід вважати 1 січня 2001 року.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_1 безвісно відсутнім.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. 43 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Виконкому Горлівської міської ради - задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3.

Початком безвісно відсутнім ОСОБА_1 вважати 1 січня 2001 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано, а також, якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.