АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 22-ц-2261/2010 р.                                        Головуючий 1 інстанції - Нікуліна Л.П.

Категорія - зобов'язання вчинення дій                                Доповідач -Борова С.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       18 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

       Головуючого - судді                - Пшенічної Л.В.,

       суддів                                - Коростійової В.І., Борової С.А.,

       за участю секретаря                - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому        судовому засіданні        у        місті        Харкові цивільну справу за

апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 08 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова про зобов'язання вчинення дій,-

встановила:

       У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

       Він зазначав, що має правовий статус дитини війни. Відповідач не здійснює йому доплати, передбачені Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-ІV), у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

       Посилаючись на вказані обставини, просив поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та зобов’язати управління Пенсійного фонду України (далі - управління ПФУ) у Червонозаводському районі міста Харкова здійснити перерахування такої доплати за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

       Відповідач подав письмові заперечення на позов. Вважав, що для його задоволення відсутні правові підстави.

       Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 08 вересня 2009 року позов задоволено частково. Бездіяльність управління ПФУ у Червонозаводському районі міста Харкова визнана протиправною. На управління ПФУ у Червонозаводському районі міста Харкова покладено обов’язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп. В іншій частині позову відмовлено. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

       В апеляційній скарзі управління ПФУ у Червонозаводському районі міста Харкова просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в позові відмовити. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

       ОСОБА_1 постанову суду не оскаржив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав

       Апеляційна скарга прийнята до розгляду судовою колегією судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області і розглядається за правилами ЦПК України відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691 -VI, який набрав чинності 10 березня 2010 року.

       Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

       Справа розглянута судом першої інстанції з дотриманням процесуальних норм КАС України, діючих на час її розгляду.

       Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни.

       Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО % від мінімальної пенсії за віком.

       Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі - Закон № 489-V) дію ст. 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 цього Закону.

       Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону № 489-V визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

       Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Таким чином, з 9 липня по 31 грудня 2007 року дія ст. 6 Закону № 2195-IV не була зупинена.

       Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції підставно виходив із того, що управління ПФУ у Червонозаводському районі міста Харкова як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, але на порушення вказаної норми, таких нарахувань не проводило. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

       Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-IV на висновки суду не впливають.

       На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

       Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

       Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

       Безпідставними є і посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів для реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-IV, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на чинному законі України, не може бути постановлено у залежність від бюджетних асигнувань. До того ж, це питання виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалось.

       Судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування ПФУ, а тому посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів - не грунтуються на матеріалах справи.

       Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно зазначив суму, яка підлягає нарахуванню та виплаті. Згідно п. 11 ч. З Роз'яснень Верховного Суду України від 12 квітня 2010 року суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі їх незаконності - зобов'язати провести нарахування /перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

       За таких обставин, відповідно до ст. 309 ЦПК України судова колегія змінює постанову суду першої інстанції.

       Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. З ст. 307, ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

       Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова задовольнити частково.

       Постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 08 вересня 2009 року змінити. Виключити з мотивувальної та резолютивної частини постанови суму 742 грн. 65 коп., яка підлягає нарахуванню та виплаті.

       В решті постанову залишити без змін.

       Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

       Головуючий -

       Судді -