ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.05.2007 | Справа №2-22/3351-2007 |
За позовом Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втраті працездатності в АРК( м.Сімферополь , вул.Р.Люксембург, 17-а)
До відповідача СТОВ «Україна» ( Джанкойський район, с.Просторне, вул.Первомайська,5)
Про стягнення 26766 грн.
Суддя С.В.Яковлєв
За участю секретаря В.І Дулімової
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - Кононенко І.В. – пред-к, дов. №1 від 10.01.2007 р.
Від відповідача - не з’явився
За участю прокурора Куінджи М.О. – посв. № 05380
Сутність спору: Джанкойський міжрайонний прокурор, діючи в інтересах держави в особі Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АРК (далі позивач), звернувся до Господарського суду АРК з позовом до СТОВ «Україна» (далі відповідач) про стягнення 26766 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків. Вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушуючи вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, не сплатив вказані суми .
Позивач під час судового засідання, яке відбулось 03.05.2007 р., заявив клопотання про розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З 01.09.2005р. набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Переходних положень КАСУ до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, подвідомчі господарьским судам відповідно до ГПК України 1991 р., вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАСУ. При цьому підсудність таких справ визначаеться ГПК України.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Положення «Про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової страти працездатності» відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» є органом державної виконавчої влади і керується в своїй діяльності Конституцією України та законами України.
За таких обставин, беручи до уваги те, що позивачем по справі є орган державної виконавчої влади, який у правовідносинах з суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, як спричинили втрату працездатності», п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ, вважає необхідним задовольнити клопотання позивача, продовжити розгляд справи згідно з КАСУ.
Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав , явку представника у судове засідання не забезпечив , про дні та час проведення судових засідань був сповіщений належним чином.
Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідач зареєстрований як платник збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у Джанкойській районній виконавчій дирекції Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АРК за № 010320000086.
Принципи, правові, організаційні та фінансові основи и та механізм функціонування системи загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначені в Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-III ( далі Закон № 2240).
Згідно ст. 2 Закону № 2240 страхові внески - це відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Серед принципів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, визначеними у ст. 5 Закону, є принцип формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування.
Одним із джерел формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є страхові внески страхувальників-роботодавців, які сплачуються на умовах та в порядку передбачених Законом № 2240 ( ст. 19 ).
Згідно ст. 21 Закону № 2240 розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням для роботодавців визначається у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Ст. 23 зазначеного закону встановлює порядок та строки сплати страхових внесків.
Відповідно до п.2 ст. 27 Закону № 2240 страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Тарифи, розмір та порядок сплати визначений ст.21 вищевказаного Закону.
Згідно наданого відповідачем звіту за 9 місяців 2006 р. про нараховані внески склалась заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 26766 грн.
Порушуючи вимоги Закону, відповідач не провів відрахування страхових внесків, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 26766 грн.
У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази сплати заборгованості у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (Джанкойський райн, с.Просторне, вул. Первомайська,5, р/р 26005301360787 Промінвестбанку МФО 324418) на користь відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК ( м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 17-а , р/р 2560128 МФО 324021 ЗКПО 50030100 в КРД АППБ «Аваль» ) 26766 грн. заборгованості по страхових внесках.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня ії проголошення ( у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.