ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"01" серпня 2006 р. | Справа № 22/138-06-3206 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 61 від 03.07.2006 року колегію суддів у складі П.Ф. Мацюри, Н.В. Ліпчанської, Е.І. Андреєвої замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Гудимі І.Б.
за участю представників сторін
від позивача: Попова Н.О. (довіреність № 9 від 20.01.2006 року)
від відповідача: Ступак Н.В. (довіреність б/н від 03.04.2006 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал”
на рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006 року
по справі № 22/138-06-3206
за позовом Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, м. Іллічівськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Термінал”, м. Іллічівськ
про стягнення 27 846,12 грн.
В С Т А Н О В И В:
28.03.2006 року Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Термінал” (далі по тексту –відповідач) заборгованості по оплаті за надані послуги у сумі 27 846,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконав покладені на нього зобов’язання, а саме відмовився від сплати виставлених йому рахунків за надані послуги.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.05.2006 року, яке підписано 05.06.2006 року (суддя Торчинська Л.О.) позовні вимоги Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Термінал” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості по оплаті за надані послуги в розмірі 27 846,12 грн., 278,46 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ СП „Термінал” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на незаконність і необґрунтованість винесеного рішення, не з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та невірне застосування норм матеріального і процесуального права, а саме Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, Правила оформлення перевізних документів, Збірник тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
01.08.2006 року ТОВ „СП „Термінал” надало до суду клопотання про витребування у позивача додаткових доказів. Судова колегія, ознайомившись із зазначеним клопотанням дійшла до висновку, що останнє задоволенню не підлягає, оскільки перелік витребуваних скаржником доказів не має значення для правильного вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.08.2005 року між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ СП „Термінал” укладено договір № 167 (а.с.10-19).
Відповідно до умов зазначеного Договору, відповідач (Вантажовласник) поручає, а позивач (Порт) приймає на себе від імені та по дорученню Вантажовласника організацію та операції по прийому суден, які надходять на адресу Вантажовласника, імпортного залізорудного концентрату навалом у кількості 90 000 тонн, по 45 000 тонн у серпні та вересні поточного року (п.п.1.1 Договору).
Умовами Договору позивач зобов'язався: здійснювати розвантаження вантажу судна та його прийом своїми засобами та по фактично затраченому часу обробки судна; виділяти складську площу для зберігання 45 000 тонн вантажу; оформляти прийом вантажу та його розвантаження документами, які направляє Вантажовласнику чи його представнику; здійснювати складування та зберігання вантажу на відкритих складських площах та приймати заходи по забезпеченню зберігання вантажу при його перевалці та зберіганні; вести облік руху вантажів Вантажовласника по коносаментам та судовим партіям; по заявці Вантажовласника один раз на рік 1 жовтня проводити інвентаризацію за рахунок Вантажовласника за участю його представників; організовувати догляд імпортного вантажу контролюючими організаціями (п.п.2.5.1-2.5.8 Договору).
Умовами Договору відповідач зобов'язався: здійснювати очистку документів для розвантаження вантажів (декларування, ліцензування тощо); забезпечувати Порт комплектом вантажних документів та іншими супровідними документами на вантаж; направляти в Порт свого представника для отримання вантажів на місці і здачі їх Порту на зберігання, участь у експертизах; самостійно узгоджувати з залізницею умови навантаження вагонів і перевезення вантажів, а також подачу вагонів в Порт в об’ємі плану перевезень; видавати Порту не пізніше 48 годин до підходу судна в Порт разнарядки (наряди) по розвантажуванню вантажу; оплачувати Порту всі затрати, пов’язані з виконанням доручень по Договору по ставкам, діючим в Порту на день проведення розрахунків та/чи розвантаження вантажу; страхувати свій вантаж від риску перевалки, зберігання та транспортування на весь період находження його в Порту; розглядати претензії одержувачів та відправників вантажу; видавати Порту довіреність на право прийому та розвантаження в його адресу вантажів; заключати договори з митними брокерами для оформлення митного декларування своїх вантажів (під час транзиту по території України); організувати та забезпечувати роботу своїх робітників (п.п.2.6.1-2.6.15 Договору).
Розділом 3 Договору, сторони передбачили порядок розрахунків за послуги, що надаються Портом, зокрема пунктом 3.18 встановлений порядок розрахунків за залізничні операції: Вантажовласник самостійно здійснює розрахунки з залізницею за користування вагонами; здійснює оплату затрат Порту, зв’язаних з перевезенням вантажів залізницею (збір за подачу та убирання вагонів, маневрові роботи, вартість за здачу (прийом) вантажів залізниці Портом) (п.п.3.18.1-3.18.2 Договору).
Під час виконання зазначених умов договору, ДП „Іллічівський морський торговельний порт” виставив ТОВ „СП „Термінал” рахунки за залізничні збори, до яких увійшли плата за використання залізничних вагонів, збір за ведення документів, телеграфний збір, збір за візування документів на загальну суму 27 846,12 грн.:
- рахунок № И/21696Р від 21.09.2005 року на суму 17 554,20 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 2 925,80 грн.);
- рахунок № И/21699Р від 21.09.2005 року на суму 2 480,40 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 413,40 грн.);
- рахунок № И/22927 від 30.09.2005 року на суму 828,48 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 138,08 грн.);
- рахунок № И/22928 від 30.09.2005 року на суму 893,52 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 148,92 грн.);
- рахунок № И/22929 від 30.09.2005 року на суму 3 039,24 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 506,54 грн.);
- рахунок № И/22932 від 30.09.2005 року на суму 3 039,24 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 506,54 грн.);
- рахунок № И/24219 від 30.09.2005 року на суму 11,04 грн. (з урахуванням ПДВ у розмірі 1,84 грн.).
ТОВ СП „Термінал” вказані вище рахунки сплатити відмовився, посилаючись на невірне застосування Портом пунктів Договори, на підставі яких і були виставлені рахунки. Дану позицію відповідач виклав у відмовах від акцепту № 5 від 21.09.2005 року, № 6 від 30.09.2005 року та № 7 від 31.10.2005 року.
На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що позивач вважав свої права порушеними, він звернувся до місцевого господарського суду за їх захистом.
Судова колегія не погоджується з доводами та вимогами позивача, висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено матеріалами справи, позивач виставив відповідачу рахунки за залізничні збори:
- за використання залізничних вагонів;
- збір за ведення документів;
- телеграфний збір,
- збір за візування документів.
Між тим, сторонами договором № 167 від 02.08.2005 року передбачено, що відповідач самостійно здійснює розрахунки з залізницею за користування вагонами (пункт 3.18.1 Договору) та встановлений вичерпний перелік витрат позивача, які оплачує відповідач, пов’язаних із перевезенням вантажів залізницею, а саме:
- збір за подачу та убирання вагонів;
- маневрові роботи;
- вартість за здачу (прийом) вантажу залізницею.
Крім того, згідно із пунктом 3.1 Договору, відповідач оплачує вартість навантаження вантажу у вагони за діючими акордними ставками, а саме 2,9 дол. США за кожну тонну. Пунктом 2.1.2 Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 року № 392 (із змінами та доповненнями) наведений перелік робіт, які оплачуються та входять до акордної ставки. Пунктом 2.1.2.26 вказаного Збірника до акордної ставки віднесені роботи по складанню обов’язкового комплекту бланків транспортних та інших документів (накладена залізниці, повідомлення про відвантаження, генеральний акт, акт-повідомлення та інш.), включаючи вартість бланків.
Таким чином, оплативши акордну ставку за навантажувально-розвантажувальні роботи, відповідачем також оплачено і ведення (складання) транспортних документів.
Також слід зазначити, що ДП „Іллічівський морський торговельний порт” ні в суді першої інстанції, ні на вимогу суду апеляційної інстанції не надав доказів, які б свідчили про підставне нарахування відповідачу телеграфного збору, та за які саме телеграфні послуги був нарахований вказаний збір.
Частина документів, яка була надана позивачем під час апеляційного провадження не була перекладена на українську мову, а тому не відповідає вимогам статті 36 Господарського процесуального кодексу України та не приймається колегією суддів до уваги.
Крім того, нарядами за № 1 від 03.08.2005 року та № 4 від 26.08.2005 року передбачено, що відповідач сплачує послуги по вантажно-розвантажувальним роботам, подачі/убирання вагонів. 28.09.2005 року відповідач здійснив оплату вищевказаних послуг у сумі 900 000 грн.
Рахунки-фактури, які також були надані представником позивача та які повинен був оплатити позивач, містять дописки, з яких не вбачається чи були вони узгоджені з залізницею та на яку саме суму. Рахунок-фактура № 28 без дати за залізничні послуги у серпні містить в собі перелік послуг, який був сплачений відповідачем (подача, прибирання, використання вагонів, маневрова робота). Рахунок-фактура № 26 від 25.08.2005 року знов містить у собі найменування тих самих залізничних послуг на загальну суму в 240 000 грн.
Розрахунками вартості валютних послуг портом № И/21610 та № И/22985 на підставі яких були виставлені відповідачу платіжні вимоги-доручення, також підтверджуються фактичні послуги, які повинен був та сплатив відповідач.
Між тим, послуги, які пов’язані із телеграфним збором, збором за візування документів, за ведення документів, вищеназвані послуги не ввійшли до розрахунків.
Таким чином, у відповідності із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач безпідставно виставив відповідачу рахунки за залізничні збори, до яких увійшли плата за використання залізничних вагонів, збір за ведення документів, телеграфний збір, збір за візування документів на загальну суму 27 846,12 грн., оскільки такі витрати позивача, які повинні бути погашені відповідачем, в одній частині погашені, а в іншій взагалі не передбачені укладеним між сторонами договором № 167 від 02.08.2005 року, а тому відповідач правомірно відмовився від сплати вказаних рахунків.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006 року не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Термінал” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006 року по справі № 22/138-06-3206 скасувати. В позові відмовити.
3. Стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (м. Іллічівськ, площа Праці,6, р/р 26008301360029 у Воднотранспортному відділенні ПІБ м. Іллічівська, МФО 328124, код ЗУКПО 01125672, ІПН 011256715015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства „Термінал” (м. Іллічівськ, вул. 1-го Травня,11-в, р/р 26004112791, в/р 26004112791001 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 388498, код ЗУКПО 21022224) 139,23 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров