УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 171/1823/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2018 року, яке ухвалено суддею Хоруженко Н.В.о 13 годині 31 хвилині у місті Апостолове (відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні),-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився її син ОСОБА_3, батьком якого є ОСОБА_2

ОСОБА_3 досяг повноліття, 01.09.2015 року вступив та навчається до теперішнього часу за державним замовленням у Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету. Термін закінчення навчання 30.06.2019 року.

Відповідач має матеріальну можливість надавати повнолітньому сину утримання, адже, працевлаштований охоронцем в відділі освіти виконавчого комітету Апостолівсьої міської ради також отримує пенсію. Однак, відповідач повністю усунувся від виконання свого обов'язку, передбаченого ст. ст. 198, 199 СК України, матеріальної допомоги сину не надає.

Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ? частки його доходу щомісячно, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року.

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, просив суд ухвалити рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні її позову.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 12.10.2017 року, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року, за умови, що він не припинить навчання.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в сумі 704 гр. 80 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 залишино без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що він тяжко хворий на ряд невиліковних хвороб, тому витрачає всі кошти на ліки та не має матеріальної можливості допомагати повнолітньому синові, проживає один, сім'ї не має, самотужки утримує будинок, сплачує непід'ємні для нього суми за комунальні послуги. При цьому, відповідач просить врахувати що позивач ОСОБА_1 не надала жодного доказу того, що вона самостійно утримує сина, ввела суд першої інстанції в оману, надаючи письмові докази де саме і с ким проживає їх неповнолітній син. Крім того, зазначає, що він приділяє значну увагу вихованню та навчанню сина, приїжджаючи на канікули або вихідні, син харчується у нього, вони разом влаштовують пікніки, бере з собою сина на відпочинок влітку. Також його мати та сестра матеріально допомагають ОСОБА_3.

В відзиві на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_1 зазначає, що рішення законне та обґрунтоване, прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, проте апеляційна скарга є необґрунтована та безпідставна. При цьому вона самостійно змушена повністю забезпечувати їх повнолітнього сина одягом, взуттям, продуктами харчування, спеціальним одягом - формою курсанта, також вона сплачує заняття сина у тренажерному залі. Зазначає, що відповідач є працездатною особою, має два види доходу, не вважає відповідача хворим, його діагнози це найпоширеніші хвороби у людей після 45 років. Ставить їх наявність під сумнів. На даний час відповідач припинив спілкування з сином, протягом всього часу розгляду справи він погрожував синові, що відмовиться від нього. Крім того, зазначає що всі докази, які надав відповідач є неналежними. Всі викладені обставини того, що він приділяє значну увагу вихованню та навчанню сина є брехнею.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України, відповідно до вимог п.1ч.4 ст.274 ЦПК України справи про стягнення аліментів розглядаються в спрощеному позовному провадженні.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Згідно довідки про навчання від 20.09.2017 року №1785/д, ОСОБА_3 навчається у Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету на денній формі навчання за державним замовленням. Термін навчання складає з 01.09.2015 року по 30.06.2019 рік (а.с. 7)

Задовольняючи позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на її користь аліменти на період навчання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 12 жовтня 2017 року до 30 червня 2019 року за умови продовження навчання, суд першої інстанції виходив з майнового положення сторін, з того, що визначений судом розмір аліментів, з урахуванням щомісячного доходу відповідача, є достатнім для утримання повнолітнього сина

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання, що повністю узгоджується з приписами ч. 1 ст. 199 СК України, однак не погоджується з розміром аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з матеріалів справи, повнолітній ОСОБА_3 самостійного заробітку не має, оскільки навчається у Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету на денній формі навчання за державним замовленням, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Забезпечення ж його утримання на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків - батька ОСОБА_2 та матір ОСОБА_1 (ст. 180 СК України).

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.02.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач самотужки утримує будинок, сплачує непід'ємні для нього суми за комунальні послуги, оскільки вказані обставини не знімають з відповідача обов'язку, відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, надавати матеріальну допомогу синові, який продовжує навчання з урахуванням того, що відповідач має таку можливість.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що мати позивача не надала доказів про утримання нею сина, оскільки в матеріалах справи наявні дублікати квитанцій про грошові перекази ОСОБА_1

Не приймаються до уваги й доводи відповідача про те, що його мати та сестра матеріально допомагають ОСОБА_3, оскільки, зазначені обставини не звільняють відповідача від надання допомоги на утримання свого повнолітнього сина, за наявною потребою в цьому.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 працює у Відділі освіти виконавчого комітету Апостолівської міської ради та за період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року отримав дохід за винятком аліментів у сумі 41360,90 гривень (а.с. 38).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_2 є пенсіонером за вислугою років, отримує пенсію за вислугу років з якої утримувались аліменти, за період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року - 18118,88 гривень (а.с.60).

Як вбачається з довідки КЗ «Апостолівська центральна районна лікарня» ДОР від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 знаходиться на «Д» обліку у лікаря кардіолога з діагнозом : ІХС :дифузний кардіосклероз з порушенням ритму по типу персистируючої миготливої аритмії, СН ІІ А ст. хронічний вірусний гепатит, асоційований з Hbs ang. Хронічний калькульозний холецистит в стадії не загострення. Хронічний реактивний панкреатит. Стеатоз печінки. Гастроезофагіальна рефлюксна хвороба. Сальовий діатез. Кісти обох нирок. У зв'язку з хворобами рекомендовано хворому оперативне втручання та постійний прийом медичних препаратів (а.с.30) Також вказані факти підтверджуються відповідним епікризом від 14.04.2011 року (а.с. 47-48), довідкою від 01.08.2011 року (а.с. 49), відповідним висновком від 01.08.2011 року (а.с. 50), довідкою КЗ «Апостолівської ЦРЛ «ДОР» № 27 від 09.02.2018 року вих. № 2215 (а.с. 132) .

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність у нього рухомого та нерухомого майна, та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в порушення вимог ст. 182 СК України суд першої інстанції не взяв до уваги стан здоров'я відповідача, необхідність у зв'язку з хворобою придбання ліків, дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини від усіх заробітків (доходів) щомісячно, до закінчення навчання.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про незадовільний стан здоров`я відповідача, колегія суддів вважає, що наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, на утримання сина ОСОБА_3 з 1/6 частини на 1/8 частину всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 12.10.2017 року, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року, за умови, що він не припинить навчання, у зв'язку зчим доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

З урахуванням рівності обов'язків батьків з утримання дитини сума матеріального забезпечення ОСОБА_3 в разі зменшення аліментів до вказаного розміру не порушить право дитини на гідний рівень життя.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчання, а розмір зменшенню з 1/6 до 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 12.10.2017 року, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року, за умови, що він не припинить навчання.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2018 року змінити.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчання з 1/6 до 1/8 частини щомісячно, починаючи з 12.10.2017 року, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року, за умови, що він не припинить навчання.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне рішення суду складено 28 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: