Справа № 22-4224/2008 р.    

Головуючий у 1 інстанції     Міщенко Т.М.

Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 року     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Бондара В. О.
Суддів:     Калашнікової О.В.

Спас О.В. При секретарі:  Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4

на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "15" вересня 2008 року по справі за позовом

ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В позові зазначали, що 20.10.2002 року ОСОБА_5, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6, уклала з ОСОБА_3 договір позики на суму 6 800 доларів США. Зазначені гроші є спільною сумісної власністю позивачів. На підтвердження укладення договору позики ОСОБА_3 написав розписку. Згідно цієї розписки ОСОБА_3 зобов'язався повернути суму боргу до 10.03.2005 року. Посилаючись на те, що відповідач борг не повернув, на їх неодноразові прохання повернути гроші ОСОБА_3 відмовляється, просили стягнути з відповідача на їх користь суму боргу за розпискою, що еквівалентно 34 340 грн. та судові витрати в сумі 386 грн. 40 коп.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 32 980 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 343 грн. 40 коп., а всього 33 323, 40 грн. В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення невірного та необ'єктивного рішення, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено і зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 20.10.2002 року було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6800 доларів США, які зобов'язався повернути до 10.03.2005 року, про що у присутності свідків склав розписку (а. с. 3). У встановлений договором позики строк, ОСОБА_3 борг за розпискою не повернув.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що розписка була написана ним не 20.10.2002 року, а навесні 2004 року, гроші за розпискою він насправді не отримував. Між тим відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх заперечень проти позову, як то передбачено ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 Офіційний курс гривні к долару США, станом на час винесення рішення, . 15.09.2008 року, складав 485 грн. за 100 доларів

США, а тому сума боргу за договором позики еквівалентна 32 980 грн., які за рішенням суду були стягнуті з відповідача на користь ОСОБА_5

Рішення суду першої інстанції на думку колегії суддів є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.