Справа № 11-619/2008 рік
Головуючий у 1 інстанції Закутський В.І.
Категорія ч.3 ст. 187 КК України
Доповідач Хомік І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області у складі
Головуючого Хоміка І.М.
суддів Дзюби Ф.С., Войтовського С.А.
за участю прокурора Семещенко О.П.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куйбишевка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, с Куйбишівка, раніше судимого:
1) 25.05.1981 року Єланецьким районним судом за ст. 117 ч.3 КК
України (в редакції 1960р.) до 5 років позбавлення волі, ст.14 КК України
(примусове лікування алкоголізму);
1. 2) 18.03.1986 року Єланецьким районним судом за ст.206 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі;
2. 3) 13.10.1988 року Єланецьким районним судом за ст. 215-3 ч.1 КК України (в редакції 1960р.) до 1 року позбавлення волі;
3. 4) 17.05.1990 року Єланецьким районним судом за ст.ст. 142 ч.3, 81 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 9 років позбавлення волі;
4. 5) 23.02.1999 року Єланецьким районним судом за ст. 196-1 ч.1 КК України (в редакції 1960 р.) до 1 року позбавлення волі;
5. 6) 18.01.2000 року Єланецьким районним судом за ст.ст. 140 ч.4, 81 ч.4 КК України (в редакції 1960 р.) до 9 років 2 місяців позбавлення волі; 18.02.2002 року ухвалою Ізяславського місцевого суду Хмельницької області у зв'язку зі зміною законодавства було перераховано строк за ст. 185 ч.3, 43 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі, 2 грудня 2004 року на
6. 2)
підставі ухвали місцевого суду Миколаївського району Миколаївської області від 24.11.2004 року був умовно-достроково звільнений на 10 місяців 17 днів
засуджено за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього, належного йому майна. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Єланецького районного суду від 18.01.2000р. та ухвали Ізяславського місцевого суду Хмельницької області від 18.02.2002 року, остаточно призначено ОСОБА_1 7 років 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 09.12.2004 року приблизно о 2 годині ночі він, маючи намір на скоєння крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння гр. ОСОБА_3 в селі Куйбишівка Єланецького району, розбивши скло у вікні веранди даного домоволодіння, витяг спортивний костюм, жіночу куртку та дві буханки хліба, після чого зайшов в приміщення літньої кухні даного домоволодіння, де викрав буханку хліба та банку маринованих грибів, але при цьому був застигнутий господаркою домоволодіння ОСОБА_3 З метою доведення свого злочинного наміру до кінця ОСОБА_1, погрожуючи застосувати фізичне насильство, тримаючи в руці ніж та погрожуючи ним потерпілій, відкрито заволодів вказаними речами та продуктами харчування, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 160 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок Вознесенського міськрайонного суду змінити, призначивши йому менш суворе покарання. Обґрунтовує зміст своєї скарги невідповідністю призначеного йому судом покарання ступеню тяжкості злочину і разом з тим взагалі заперечуючи сам факт скоєння ним злочину. Посилається на порушення норм КПК України під час провадження дізнання, досудового слідства та судового розгляду справи, зокрема звертає увагу на порушення його права на захист, вважає недопустимим факт надання йому послуг захисника адвокатом з Вознесенської юридичної консультації за умови написання ним клопотання про призначення адвоката з обласної колегії адвокатів м. Миколаєва. Вказує на неправомірні дії працівників міліції при провадженні дізнання, застосування до нього фізичного та психічного насильства, що суперечить положенням Конституції України. Крім того, апелянт звертає увагу на порушення порядку пред'явлення особи для впізнання під час провадження досудового слідства, допиту потерпілої та свідків.
В доповненнях до поданої апеляції ОСОБА_1 повторно вказує на порушення порядку проведення слідчих дій, а також посилається на
порушення судом першої інстанції норм закону щодо повноти, всебічності та об'єктивності дослідження усіх обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 в підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з поверненням справи на додаткове досудове слідство з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на суперечливих доказах.
Зокрема, в основу обвинувачення покладенні покази потерпілої ОСОБА_3, яка вказала на те, що в дві години ночі 9 грудня 2004 року застала в приміщенні літньої кухні ОСОБА_4 під час викрадення ним її майна, при цьому він погрожував застосувати ніж, який дістав з кишені. Вона вказує на те, що ОСОБА_4 добре розгледіла і впізнала при пред'явленні особи на впізнання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що в ніч, коли була скоєна крадіжка, він знаходився на чергуванні і про злочин йому стало відомо від своєї дружини ОСОБА_3 Більш того, ОСОБА_5 пояснив, що дружина йому розповідала, що в дворі і в кухні було темно і вона бачила тільки чоловічу постать, про те, що незнайомець їй погрожував ножем, вона нічого не казала. На його думку дружина вказала на ОСОБА_4, оскільки по селу пішов слух, що ОСОБА_4 ходив по хатам і начебто скоював крадіжки.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 пояснили, що в ніч з 8 на 9 грудня 2004 року до них приходив ОСОБА_4, одні його впізнавали, інші ні, але у них нічого не пропадало.
З досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 слідує, що в ніч на 9 грудня 2004р. ОСОБА_4 прийшов до нього до дому і ночував у нього, не виходячи з будинку до самого ранку.
Незважаючи на явну суперечливість досліджених доказів, суд безпідставно віддав перевагу одним доказам перед іншими, лишаючи поза увагою доводи підсудного і не приймаючи мір для встановлення об'єктивної істини по справі.
Наявні у справі суперечливі докази позбавляють суд можливості дійти правильного висновку про винуватість чи невинуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині, що свідчить про поверховість і однобічність проведеного по справі досудового слідства. Про поверховість проведеного по справі розслідування свідчить той факт, що слідство взагалі не цікавилось чи мав ОСОБА_4 при собі ножа, сумки і взагалі куди ділись викрадені речі. Вказану неповноту слідства не можливо усунути в судовому засіданні,
оскільки для встановлення об'єктивної істини по справі слід провести не тільки додаткові слідчі дії, а і пошукові та інші заходи.
В ході проведення додаткового слідства необхідно перш за все ретельно перевірити всі доводи підсудного ОСОБА_4, які він наводить на свій захист, що до речі, вказано і в ухвалі Верховного Суду України.
Зокрема, в своїх поясненнях ОСОБА_4 вказує на те, що ввечері 8 грудня 2004 p., приблизно о 21 год. біля кафе в с Куйбишівка між ним і місцевими мешканцями виникла бійка, під час якої він сильно ушкодив праву руку, в якій нічого не міг тримати, тим більше погрожувати ножем, при цьому він вказує конкретних осіб, які припиняли бійку. Він також вказує на якій машині і с ким поїхав до смт. Еланець, де 10 грудня 2004р. був затриманий працівниками міліції і весь час там перебував до взяття під варту. Він також вказує конкретних осіб, в присутності яких його затримували. В своїх поясненнях ОСОБА_4 посилається на те, що потерпіла дає проти нього свідчення в угоду працівникам міліції, які за це її сина не притягли до відповідальності за злочин, пов'язаний з наркотичними засобами.
Перелічені обставини мають суттєве значення по справі і підлягають обов'язковому з»ясуванню. Органам слідства слід встановити вказаних вище осіб і з'ясувати чи бачили вони у ОСОБА_4 ніж, чи була у нього сумка, на яку вказує потерпіла, чи бачили у нього викрадені речі, з приводу цього було б доцільно допитати і рідних підсудного. Слід вияснити чи була у ОСОБА_4 пошкоджена рука і коли саме його затримали, перевіривши по журналу доставлених в райвідділ.
Як вбачається з матеріалів справи потерпіла звернулася до міліції з заявою лише 11 грудня 2004 p., коли ОСОБА_4 уже начебто був затриманий. В зв'язку з цим слід з'ясувати чому потерпіла зразу не звернулась до міліції, чи був в цей час затриманий її син. Слід також перевірити чи проводилось впізнання потерпілою ОСОБА_4 з дотриманням вимог закону.
З метою повного, об'єктивного і всебічного розслідування слід провести й інші необхідні слідчі дії.
ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий і обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, тому підстав для зміни йому міри запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2008 року стосовно засудженого ОСОБА_4 -скасувати, повернувши матеріали справи прокурору Миколаївської області для проведення по справі додаткового досудового слідства.