Категорія 6.14
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 грудня 2009 року справа № 2а-26571/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ірметової О.В.,
при секретарі судового засідання Коробенко Т.М.,
За участю сторін:
Прокурор-заявник: Ващенко А.Л.,
представник позивача: Гурова Г.В. ,
відповідач: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі інспекції держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія» «Укренерго» до Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення суми штрафу 1700грн.,-
В С Т А Н О В И В:
12 жовтня 2009 року до суду надійшов адміністративний позов прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі інспекції держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія» «Укренерго» до Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення суми штрафу у розмірі 1700 грн., у якому позивач зазначив, що 30.07.2008 у присутності представника відповідача, інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду було проведено перевірку виконання припису Інспекції від 12.03.2008р ЛЦ 182 № 24, про усунення порушень законодавства про електроенергетику.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення щодо суті позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду факсограму, у якій просив розглянути справу за його відсутністю,позовні вимоги не визнає. В своїх заперечення відповідач зазначив, що статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, а тому вважає, що позивач порушив строки звернення до суду з позовом.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, вивчивши матеріали справи, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.03.2008р. відповідачу - Біловодській міжрайонній державній податковій інспекції було видано припис ЛЦ 182 № 24, яким останню зобов'язано виконати заходи з усунення порушень, про що повинні були повідомити в строк до 11.04.2008р. (а.с.10).
30.07.2008 р., у присутності представника відповідача, інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду було проведено перевірку виконання припису Інспекції від 12.03.2008 р. ЛЦ 182 № 24, про усунення порушень законодавства про електроенергетику, відповідно до якої було складено акт перевірки від 30.07.2008 року.
Відповідно до зазначеного акту перевірки від 30.07.2008 р., ЛЦ 182 № 80 встановлено, що відповідачем не виконано п. п. 1-18;20;22-26;28 припису Інспекції від 12.03.2008р ЛЦ 182 № 24 (а.с.9).
На підставі цього акту перевірки 10.09.2008 року інспекцією прийнято постанову ЛЦ 182 № 80 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про електроенергетику на суму 1700 грн. у зв'язку з невиконанням припису від 12.03.2008 р. ЛЦ 182 № 24 (а.с.7).
10.09.2008р. Постанову про накладення штрафу ЛЦ 182 № 80 надіслано відповідачу листом № 15/1328, лист отримано відповідачем 12.09.2008 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про електроенергетику" та Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999р. №1312, пункт 10 якого передбачає, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
До теперішнього часу штрафні санкції відповідачем не сплачено.
Щодо застосування строків позовної давності суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено матеріалами справи, постанова про накладення штрафу ЛЦ 182 № 80 була винесена 10.09.2008 року та отримана відповідачем 12.09.2008 року. Як зазначено в постанові про накладення штрафу ЛЦ 182 № 80 сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України протягом 30 днів, з дня отримання постанови, тобто до 10.10.2008 року. З урахуванням строку позовної давності, встановленого ст. 99 КАС України, адміністративний позов повинний був поданий 10.10.2009 року. З урахуванням ст.103 КАС України, якою встановлено порядок обчислення процесуальних строків, суд вважає, що позивачем не порушено строків звернення до суду з адміністративним позовом, так як 10.10.2009 року є вихідним днем.
Щодо наполяганні відповідача на застосуванні ст. 250 ГК України, суд вважає, що позивачем не порушено строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, те що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму штрафних санкцій на користь Державного бюджету України у розмірі 850 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі інспекції держенергонагляду в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія» «Укренерго» до Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення суми штрафу 1700грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції до Держбюджету України суму штрафу 1700 грн. за постановою Інспекції Держенергонагляду в Луганській області від 10.09.2008 р. ЛЦ 182 № 80.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ О.В. Ірметова