копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-11048/09/0470
категорія статобліку – 2. 32
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Халатур Р.В.
за участю:
представника позивача Шабовта Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання недійсною постанови,-
ВСТАНОВИВ:
26 серпня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів, в якому позивач просить визнати недійсною Постанову №2456 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 30.06.09 р.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивачу стало відомо про те, що на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №2456 від 26.06.2009 року заступником начальника Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів винесена постанова від 30.06.09 р. №2456 «Про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів». Представник позивача вказує на те, що дану постанову винесено з порушенням чинного законодавства, оскільки позивачу взагалі не було відомо про розгляд справи з цього приводу, призначеної 26.06.09 р., що є прямим порушенням законних прав позивача. Викладені в постанові факти не відповідають дійсності, а накладення штрафних санкцій на позивача є незаконним та необґрунтованим, суперечить ст. 19 Конституції України, ст. ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002р. № 1177.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечення проти позову відповідач також суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України – у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.
26.06.2009 року Головним Донецьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів у приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» «Продукти-206» за адресою: м. Торез, мікрорайон 1, буд. 5, корп.2, було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки було складено акт №2774 від 26.06.2009 року, на підставі якого заступником начальника Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів 30.06.09 р. було винесено постанову №2456 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу в розмірі 5865,00 грн., які позивач повинен був сплатити на протязі 15 днів з моменту винесення постанови.
Згідно з ч.3 ст.5 Закону України від 12.05.91 р. №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 3, 4, 7 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, або у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції; виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища; відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Згідно ч.8, ч. 13 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право приймати рішення про: припинення суб’єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків; тимчасове припинення діяльності суб’єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків; накладати на суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 1177, передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб’єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов’язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється за формою, що встановлюється Держстандартом. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб’єкта господарської діяльності про час і місце розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В оспорюваній постанові зазначено, що постанова про накладення штрафу надіслана листом суб’єкту господарювання, однак графа про одержання зазначеної постанови суб’єктом господарювання не заповнена, що свідчить про те, що представник позивача не одержував оспорювану постанову, не був присутнім під час розгляду справи про накладення на нього штрафу за постановою відповідача від 30.06.09 р. №2456. Зазначене є порушенням п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 1177, за яким питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарської діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів в підтвердження належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення в сфері захисту прав споживачів не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача на участь у процесі прийняття відповідачем оспорюваної постанови від 30.06.09 р. №2456 та позивач був позбавлений можливості надати наявні у нього докази та заперечення.
Крім того суд зважує на те, що в постанові Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів від 30.06.09 р. №2456 немає вказівок на те, яким чином нараховувались штрафні санкції, не наведена конкретна вартість і кількість товару, який не відповідає тим чи іншим вимогам.
Враховуючи вищевикладене, суд находить достатніми підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 112, 122, 136, 162 КАС України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів №2456 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 30.06.09 р.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 09 грудня 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.