o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2009 р. справа № 2а-7085/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю :
представника позивача –не зявився
представників відповідача – не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 року
у справі №2-а-7085/08
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до товариства з обмеженою відповідальністю ТАКО-ТРЕЙД
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В с т а н о в и л а :
У липні 2008 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ТАКО-ТРЕЙДадміністративно-господарських санкцій у розмірі 52935,03 грн. та пені у розмірі 1820,62 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 року( суддя Барановський Р.А.) позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без задоволення.
Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення порушень зобов’язань, покладених на нього Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав норматив, покладений на нього Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
У судове засідання представники сторін не зявилися , про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що є докази в матеріалах справи. З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги здійснити без участі представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю ТАКО-ТРЕЙДє юридичною особою та відноситься до підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону №875-ХІІ, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідачем подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві відповідача у 2007 році склала 300 осіб. Відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону №875-ХІІ, у відповідача мали бути працевлаштовані інваліди в кількості 12 осіб. Фактично, на підприємстві відповідача у 2007 році були працевлаштовані інваліди у кількості 3 особи.
Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність обставин, які визначені ст. 20 Закону №875-ХІІ у якості правопорушення у сфері господарської діяльності, однак загальні принципи відповідальності за такі правопорушення визначені у ГК України, відповідно до ч. 1 ст. 218 якого, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
В силу частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
За змістом Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Отже, за відсутності направлених для працевлаштування інвалідів, відсутності даних про відмову інваліду в прийнятті на роботу, не виникає підстав для застосування фінансових санкцій.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується наданими до справи матеріалами, відповідачем вживались всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів.
При зверненні до суду з позовною заявою та при оскарженні судового рішення, позивач не надав належних доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів або відмовив інвалідам у прийнятті на роботу, не надав необхідну інформацію стосовно організації працевлаштування інвалідів. Фактично, доказів порушення відповідачем Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніне надано.
Отже, відповідач довів факт відсутності вини та неможливість уникнення правопорушення з незалежних від нього причин, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Звідси апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 р. у справі №2-а-7085/08 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 р. у справі №2-а-7085/08 –без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено відповідно до ст. 160 КАС України 06. 10. 2009 року
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Судді: І.Ю. Добродняк
А.О. Коршун