щ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2009 р. справа № 2а-64/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевська Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників сторін:
позивача :
відповідача: Дьяченко В.В. дов. №02-20/0920 від 16.03.09р.
третьої особи-1: ОСОБА_3 дов. від 03.06.08р.
третьої особи-2: Шевченко Т.В. дов. від 29.10.2008р.,
третьої особи-3: Полікарпов А.О. дов. №01/05-79Д від 27.03.09р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_6
на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.12.2008 р.
у справі №2-а-64/08
за позовом Прокурора м. Енергодар Запорізької області
до Енергодарської міської ради Запорізької області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_6
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – державне підприємство НАЕК Енергоатом, м. Київ в особі ВП Запорізька АЕС, м. Енергодар Запорізької області
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державне підприємство Адміністрація річкових портів, м. Київ
про визнання рішення Енергодарської міської ради від 04.03.2008 р. №43 незаконним, -
ВСТАНОВИЛА:
23.05.2008 р. Прокурор м. Енергодар звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнено, та просив визнати незаконним та скасувати рішення Енергодарської міської ради №43 Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власнику нерухомості павільйону малих пристаней ОСОБА_6
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю придбання відповідно до договору купівлі –продажу павільйону громадянином ОСОБА_6, в зв’язку з чим міська рада вважала можливим надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки –власнику нерухомості.
Прокурор вважає рішення незаконним з підстав: порушення ст.19 Конституції України, ст.24 ч.3 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.120, 121 Земельного Кодексу де зазначено, що при переході права власності на будівлі чи споруду право використання земельної ділянки може виникати або на підставі договору оренди землі, або наявності цивільно-правових угод.
Прокурор звернувся до суду з позовом, оскільки не задоволено протест прокуратури м. Енергодара.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги прокуратури виходячи з наступного:
Прокурором на оскаржуване рішення колегіального органу внесено протест, розгляд якого призначено на черговій двадцять восьмій сесії міської ради, яка відбулася 24.04.08р.
Листом 08.05.08р. Прокурора повідомлено, що протест на сесії розглянуто, однак рішення не прийнято в зв’язку з не набранням згоди відповідного числа депутатів.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.12.2008 р. у справі №2-а-64/08 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вважає, що суд не врахував ст.60, ч.2 ст.61, ч2 ст.128 Земельного кодексу України, ст.85, 88 Водного кодексу України, а саме –того, що земельну ділянку планується отримати на платній основі; можливість надання у тимчасове користування земельної ділянки для культурно-оздоровчих цілей передбачено Водним кодексом України; в м.Енергодар не встановлено прибережної захисної смуги, про що свідчить зокрема подання Прокурора м.Енергодара №2258 від 11.08.08р.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з’явились представники прокурора тури м. Енергодара , до суду від прокурора м. Енергодара надійшло письмове заперечення, згідно якого Прокурор м. Енергодара просить розглянути справу без участі представника.
З урахуванням наданих в справу документів, нез’явлення в судове засідання представників прокурора не заважає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
26.12.2006р., ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу придбав у власність нерухомість - "Павільйон малих пристаней", що розташований по вул. Придніпровська-25 у м. Енергодар Запорізької області. Договір купівлі об'єкта нерухомого майна посвідчений Сірою І.Є., приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області, від 26.12.2006 за реєстровим № 3909.
16.11.2007р. ОСОБА_6 звернувся до міського голови м. Енергодар з заявою про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,9999га для розміщення культурно-оздоровчого та розважального центру з метою здійснення господарської діяльності та передання земельної ділянки у власність (реєстраційний номер заяви 06-16/152).
Відповідно до п. 1 Рішення двадцять шостої сесії Енергодарської міської ради № 43 від 04.03.2008 року п'ятого скликання Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власнику нерухомості павільйону малих пристаней ОСОБА_6, враховуючи договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, посвідчений Сірою І.Є., приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області, від 26.12.2006 за реєстровим № 3909, та матеріали погодження (висновок управління містобудування та архітектури від 20.02.2008р.№32-1, висновок відділу земельних ресурсів від 11.02.2008р. №156, лист ДП "Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство" від 01.11.2007р.№307), керуючись ст.12, 93, 120, 124 Земельного кодексу України, вирішено надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність власнику нерухомості павільйону малих пристаней ОСОБА_6 площею орієнтовно 0,9990га, яка знаходиться за адресою: м. Енергодар Запорізької області, вул. Придніпровська, 25, для розміщення культурно-оздоровчого та розважального центру, оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Прокурором м. Енергодар на рішення № 43 Енергодарської міської ради від 03.04.2008р. внесено протест від 08.04.2008р. № 1031.
Згідно листа виконавчого комітету Енергодарської міської ради, прокурора повідомлено, що даний протест був винесений на розгляд чергової двадцять восьмої сесії Енергодарської міської ради 24.04.2008р.
Відповідно до листа виконавчого комітету Енергодарської міської ради за вхід. № 1062 від 08.05.2008р., прокуророві м. Енергодар повідомлено, що на черговій двадцять восьмій сесії Енергодарської міської ради розглянуто проект рішення щодо задоволення зазначеного протесту, але рішення не було прийнято у зв'язку із не набранням необхідної кількості голосів запід час голосування депутатів міської ради. Вказану відповідь відповідача суд розцінив як відхилення протесту прокурора.
З даним адміністративним позовом прокурор міста Енергодар звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області 23.05.2008р., тобто у передбачений вищезазначеним законом 15-денний термін.
Крім того, ОСОБА_6 отримані висновки щодо погодження місця розташування та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які були надані до Енергодарської міської ради, як додатки, до зазначеної вище заяви а саме:
Розпорядження голови облдержадміністрації за № 70 від 27.02.2007 року „Про розпорядження землями в прибережних захисних смугах Азовського моря, його заток і річки Дніпро"; сесійне Рішення Комісії з погодження відведення земельних ділянок за № 9 від 16.07.2007р (Склад Комісії затверджено Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації за № 70 від 27.02.2007); висновок Управління містобудування та архітектури за № 155-1 від 12.07.2007р. про погодження міста розташування об'єкта; висновок Міського відділу земельних ресурсів м. Енергодар за № 376 від 13.07.2007р. про погодження міста розташування та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; висновок Головного державного санітарного лікаря м. Енергодар № 231 від 13.07.2007р. щодо розміщення об'єкту та виконання проектно-пошукових робіт; Висновок Запорізького регіонального управлінням водних ресурсів за № 1297 від 08.11.07р. щодо відведення земельної ділянки під розташування культурно-оздоровчого і розважального центру в межах прибережної смуги Каховського водосховища; висновок Енергодарського сектору регулювання природокористування за № 641 від 11.07.07. щодо погодження місця розташування об'єкту; висновок Голови комісії органу охорони культурної спадщини за № 124 від 17.07.2007р. на погодження проекту землеустрою площею 0,9999га ; лист за підписом виконуючого обов'язки начальника 3-ЗДПО від 11.07.2007р.за №577; лист Запорізького регіонального управління водних ресурсів за № 1297 від 08.11.07р. щодо надання висновку на відведення земельної ділянки; лист ДП "Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство" за № 307 від 05.11.2008р.; висновок Управляння містобудування та архітектури за № 32-1 від 20.02.2008р. про надання дозволу на розробку документації з землеустрою; висновок Міського відділу земельних ресурсів м. Енергодар за № 156 від 11.02.2008р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
ОСОБА_6, з метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надавав на узгодження Енергодарської міської ради позитивні висновки контролюючих, землевпорядних та містобудівних організацій про узгодження місця розміщення культурно-оздоровчого та розважального центру та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею у розмірі 0,9999га на умовах оренди.
За наданими Відділом Держкомзему в м. Енергодар Запорізької області даними (лист від 17.11.2008р.за вих. № 858), з урахуванням та на підставі прийнятого рішення Енергодарською міською радою від 04.03.2008р.№ 43, земельній ділянці, орієнтованою загальною площею 0,9999 га, з цільовим призначенням - для розміщення культурно-оздоровчого та розважального центру, присвоєно кадастровий №2312500000:11:048:0004.
10.11.2008р., з заявою за вих. № 01/05-690 (зареєстровано 17.11.2008р. за вх. № 5996/08-22) до Енергодарської міської ради звернулося ДП Адміністрація річкових портів, у виконання окремого доручення Міністра транспорту та зв'язку України від 05.09.2008р., з проханням щодо виділення земельної ділянки, на якій розташований Причал Енергодар, інвентарний номер 1070, державної форми власності (місце розташування м. Енергодар, вул. Придніпровська Запорізької області) на праві постійного користування.
Представник третьої особи, з метою узгодження відведення земельної ділянки під розміщенням гідротехнічної споруди Причал Енергодар, надавав до Енергодарської міської ради копії наступних документів:
Акт приймання-передачі державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду дочірнього підприємства Запорізькій річковий портАСК Укррічфлотдо сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.03.2006р.;
Акт приймання-передачі державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду дочірнього підприємства Запорізькій річковий портАСК Укррічфлот, що передається на праві господарського відання державному підприємству Адміністрація річкових портів;
Наказ Мінтрасзв'язку №86 від 31.01.2008р. Про впорядкування управління державним майном.
Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги на підставі наступних висновків.
Енергодарська міська рада, при прийнятті рішення, не врахувала належність земельної ділянки, розташованої по вул. Придніпровська, 25 у м. Енергодар, до земель водного фонду з обмеженим режимом використання (прибережна зона Каховського водосховища), що підтверджено всіма контролюючими органами, якими було узгоджено місце розміщення культурно-оздоровчого та розважального центру. Так, безпосередньо встановлені законодавством обмеження, встановлюють правовий режим використання зазначеної земельної ділянки тільки на умовах оренди, та є такими, що забороняють її використовувати не за цільовим призначенням, та вести будівництво будь-яких споруд.
За наданими Державним підприємством Адміністрація річкових портівматеріалами на запитуваній у власність земельній ділянці, знаходиться власність державного підприємства - гідротехнічна споруда Причал Енергодар, інвентарний номер 1070.
Статтею 4 Водного кодексу України закріплено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті гідротехнічним, іншими водогосподарськими спорудами.
Суд першої інстанції вказує, що Енергодарською міською радою, при прийнятті оскаржуваного рішення (про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0.9999га. власнику нерухомості павільйону малих пристаней ОСОБА_6.), не приймалися до уваги та врахування зазначені вище обмеження.
На зазначеній земельній ділянці, знаходиться об'єкт нерухомості Павільйон малих пристаней. Площа самої забудови становить 358,5 м (встановленого на підставі Акту № 148 від 30.1988р. робочої комісії про прийманні закінченого об'єкту будівництва). Окрім того, Енергодарською міською радою узгоджена на розроблення проекту землеустрою земельна ділянка розміром 0,9999га.
В судовому засіданні ні представником відповідача ні представником ОСОБА_6 не доведено правове обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням вимог ст.120 Земельного кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції здійснив висновок, що запитувана земельна ділянка, планується під нову забудову, що безпосередньої суперечить нормам ст. 61 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України (обмеження щодо використання земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок та навколо водойм).
Суд зазначив, що за умови відсутності містобудівної документації та схеми планування території м. Енергодар, рішень щодо зонування земель міста за їх категоріями у відповідності до ст.19 Земельного кодексу України, Енергодарською міською радою прийнято оскаржуване рішення всупереч нормам чинного законодавства, в тому числі, - норми ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування є суб'єктами земельних відносин, а тому мають відповідний обсяг повноважень у галузі земельних відносин.
Статтею 26 ч. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції пленарних засідань міської ради відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин відповідно до закону;
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Енергодарська міська рада виступає в земельних відносинах на території міста як суб'єкт права власності на землі комунальної власності територіальної громади м.Енергодара.
Відповідно до частини 2 ст. 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Вказана норма повністю узгоджується з ст. 89 Водного кодексу України.
Тобто, в зазначеній статті йдеться про заборону будівництва споруд, а не про розміщення об'єкту шляхом реконструкції вже існуючих (раніше збудованих) будівель, що придбані на підставі відповідних договорів. Доказів того, що вказана конструкція підлягає знесенню, або зведена незаконно з матеріалів справи не вбачається.
Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам , установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих , рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Таким чином вказаною статтею чітко передбачено можливість надання земельних ділянок прибережних захисних смуг фізичним особам для культурно-оздоровчих цілей.
Відповідно до частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України та частини 1 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Тобто в зазначеній статті взагалі не згадується про перехід прав власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод, а про право користування - на підставі договору оренди.
Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності:
а) для ведення фермерського господарства;
б) для ведення особистого селянського господарства;
в) для ведення садівництва;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
ґ) для індивідуального дачного будівництва;
д) для будівництва індивідуальних гаражів.
Тобто надання громадянам земельних ділянок безоплатно для розміщення культурно-розважальних комплексів взагалі не передбачено вказаною статтею. Крім цього в даному випадку мова про безоплатне отримання земельної ділянки в загалі не йдеться. Відповідно до матеріалів справи , вказану земельну ділянку планувалося отримати на платній основі в порядку передбаченому земельним законодавством. Отже, посилання на вказану норму безпідставне і не ґрунтується на обставинах справи.
Статтею 58 Земельного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать в тому числі землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
Відповідно до частини 2 вказаної статті для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Статтею 60 Земельного кодексу України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Відповідно до частини 2 зазначеної статті прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж зрізу води (у меженний період) для великих річок, водосховищ на них та озер шириною 100 метрів.
Згідно з частиною 3 вказаної статті розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
Відповідно до ст. 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486 розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Таким чином, ст. 88 Водного кодексу України передбачено, що у межах населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Згідно третього абзацу подання прокуратури м.Енергодара на адресу Енергодарського міського відділу земельних ресурсів від 11.08.08р. № 2258 вих.08, прокуратурою зазначено, що "... у м.Енергодарі до теперішнього часу не встановлені межі водоохоронних зон, санітарних зон та прибережних захисних смуг уздовж Каховського водосховища та інших водойм."
Згідно частини 2 ст. 128 земельного кодексу України, якими передбачено, що до заяви про придбання земельних ділянок у власність додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його
наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та
споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія
документа, що посвідчує особу;
в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі
продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності.
Вказаний перелік є вичерпним і зазначений комплект документів ОСОБА_6 надано повністю, що підтверджується матеріалами справи та надано ряд попередніх погоджень які отримано ОСОБА_6 з метою отримання повної і всебічної інформації про земельну ділянку.
Зазначені висновки підтверджують факт того, що жоден з контролюючих органів, які узгоджують землевпорядну документацію не мають заперечень для використання спірної земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого та розважального центру.
Таким чином, Енергодарська міська рада, приймаючи рішення від 04.03.2008р. № 43 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, є такими, що не відповідають матеріалам справи, а тому постанова Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.12.2008 р. у справі №2-а-64/08 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Крім іншого, судова колегія зазначає, що прокурором у поданому адміністративному позові, зазначене з посиланням на ст. 21 Закону України Про прокуратуру його право звернення до суду на підставі відхилення протесту або ухилення від його розгляду. Відповідно до розглянутих матеріалів даної справи, слід наголосити на тому, що протест прокурора було розглянуто на засіданні сесії міськради, однак рішення не прийнято у зв’язку з не набранням необхідної кількості голосів депутатів міської ради. Протест прокуратури розглянуто на сесії, однак протест міськрадою не задоволено. В даному випадку, при викладених обставинах, прокурор не виступає самостійним позивачем при зверненні до суду, а відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України може звернутися до суду про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Суд першої інстанції не приділив даній обставині належну увагу.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є , зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело неправильного вирішення справи.
При задоволенні апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим застосувати вказану норму, та скасувати судове рішення суду першої інстанції та відмовити Прокурору м. Енергодара в задоволенні позову.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3.ч.1 ст.198, 202, ч.2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.12.2008 р. у справі №2-а-64/08 - задовольнити
Скасувати постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.12.2008 р. у справі №2-а-64/08 .
В задоволенні позову –відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 22.07.2009 року.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун