ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-2411/10/0408
Провадження № б/н
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"05" серпня 2010 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Косторенко А.Ю.,
при секретарі Сеферовій І.М.,
за участю представників
позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4
Карапета Погосовича до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі В Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та І визнання недійсною умови договору, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного 1 товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання І незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та визнання недійсною умови договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.11.07р. між ним та відповідачем укладена І кредитна угода №1/528-МК. За умовами вказаної ОСОБА_5 відповідач зобов’язався надати позивачу на споживчі в цілі кредит шляхом видачі готівки через касу окремими частинами - Траншами кредиту, видача яких І оформляється окремим договором, що є невід’ємною частиною ОСОБА_5, на загальну суму 60 000, 00 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків у розмірі 14 % річних (п. 4.1. ОСОБА_5).
Під час з’ясування належної до сплати суми за вказаною ОСОБА_5 з усної інформації співробітника І відповідача позивачу стало відомо про застосування для розрахунку суми погашення кредиту іншої І відсоткової ставки, ніж узгодженої умовами укладеної ОСОБА_5.
21.07.09 року позивачем було надано відповідачу запит. Довідкою від 30.07.09 № 39-04/953 І відповідачем було підтверджено підвищення з 01.02.09р. відсоткової ставки до рівня 21%, а також зазначено [ про направлення письмового повідомлення не за адресою, вказаною в ОСОБА_5.
Вважає, що дії банку неправомірні і суперечать законодавству. Просить визнати незаконними дії банка ! зі збільшення відсоткової ставки за користування кредитом за Кредитною ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528- ІМК; зобов’язати банк здійснити перерахунок належних до сплати сум, виходячи зі ставки за користування І кредитом в розмірі 14% річних; визнати недійсною умову п.п. 2.3.3. п. 2.3. Кредитної ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528-МК щодо права Банку, при настанні такої події як неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання ОСОБА_5 і договорів про видачу траншів з направленням Позичальнику повідомлення. У вказану в повідомленні дату ОСОБА_5 вважається розірваною.
В судове засідання з'явилась представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю, просив в його задоволенні відмовити, при цьому зазначив, що дії банку відповідають чинному законодавству, в час дії якого вони здійснювались, договір укладено з юридичною особою, підвищення відсоткової ставки здійснювалось саме юридичною особою, а не філією, тобто відсутні підстави для розгляду цього позову у Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та Відповідачем 01.11.07 р. укладена кредитна угода №1/528-МК. За умовами вказаної ОСОБА_5 зобов’язався надати позивачу на споживчі цілі кредит шляхом видачі готівки через касу окремими частинами - Траншами кредиту, видача яких оформляється окремим договором, що є невід’ємною частиною ОСОБА_5, на загальну суму 60 000, 00 (шістдесят тисяч) доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків у розмірі 14 % річних (п. 4.1. ОСОБА_5).
Під час з’ясування належної до сплати суми за вказаною ОСОБА_5 з усної інформації співробітника Банку позивачу стало відомо про застосування для розрахунку суми погашення кредиту іншої відсоткової ставки, ніж узгоджена умовами укладеної ОСОБА_5. Враховуючи вказані обставини, позивачем було надано Відповідачу запит від 21.07.09 (вх. № 493-91-66 від 22.07.09). Довідкою від 30.07.09 № 39-04/953 Банком було підтверджено підвищення з 01.02.09р. відсоткової ставки до рівня 21%, а також зазначено про направлення письмового повідомлення не за адресою, вказаною в ОСОБА_5.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо правомірності дій відповідача, та вважає, що дії банку щодо односторонньої зміни відсоткової ставки є незаконними, враховуючи наступне.Відповідно до п. 7.3. ОСОБА_5 будь-які зміни і доповнення до даного договору дійсні тільки в /' випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі за належними підписами обох Сторін. Разом з тим,жо) змін до ОСОБА_5 згідно вказаного пункту не вносилось.
Відповідачем зазначається про повідомлення позивача про зміну відсоткової ставки, що не відповідає дійсності, оскільки на підставі п. 6.1. Договору про видачу Траншу від 01.11.07р. № 1/528-МК/1, л невід’ємною частиною ОСОБА_5, будь-яке повідомлення, що направляється Сторонами один одному, по» бути оформлене в письмовій формі, та вважається оформленим належним чином, якщо воно доставлене адресатові посильним, рекомендованим листом за зазначеною в Договорі адресою. При цьому, Відповіді і вказаних умов дотримано не було.
Листом від 18.08.09 № 04/5653 ОСОБА_5 обґрунтовує підвищення в односторонньому порядку відсип і ставки наявністю в ОСОБА_5 п. 2.3.1., згідно якого він має право в односторонньому порядку підвищити|» 1 процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Украй посилається на конкретні випадки, перелік яких не міститься у згаданому пункті. Проте, відповідно доч.1 | 10561 ЦК України (що набула чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів неп* &?о;, бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Як вбачається з довідки відповідача від 30.07.09 № 39-04/953, процентна ставка по ОСОБА_5 підвищ і 01.02.2009 року, тобто, після набранням чинності ст. 10561 ЦК України, та оскільки позивач не надавав! [ згоду на зміну відсоткової ставки за ОСОБА_5 повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх) ^ обома сторонами Договору.
Згідно ч. З ст. 10561 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. На підставі ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України недійси * правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), та недійсний прав« І створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У цьому разі визнання! Ь правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України правові най І недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю ста) ^
Таким чином, умова ОСОБА_5, передбачена пп. 2.3.1 п. 2.3 ОСОБА_5 про право відповідача збільшу і розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку, є нікчемною з 09.01.2009 р. і не створює для ся і цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за ОСОБА_5 повинна залишатися без змії повного виконання всіх умов обома сторонами цієї ОСОБА_5.
Крім того, як зазначено вище, відповідач посилається на перелік випадків зміни кон’юнктури грошових ресурсів України, не передбачений умовами ОСОБА_5, та жодним чином не обґрунтовує підвищ відсоткової ставки настанням відповідних чинників.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживачу кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміні такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Відповідно до п. 1.1. Правил на) банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверди постановою Національного банку України від 10.05.2007 р. N 168, правила розроблені з метою захист споживачів під час укладання договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачу моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації. Пуні цих Правил встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням) однієї із сторін (зміні кредитної політики банку).
Всупереч зазначеним нормам відповідач взагалі не повідомив позивача про зміну відсоткової ставки посиланням на конкретні обставини, що змусили ОСОБА_5 вчинити таку зміну.
Належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення позивача про зміну відсоткової ставки відповідач суду не надав.
Отже, дії відповідача щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитом порушив умови ОСОБА_5 та вчинені з порушенням діючого законодавства. За таких умов суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належних до сплати позивачем спірних сум, виходячи зі ставки за користування кредитом в розмірі 14% річних.
Є такою, що ґрунтується на Законі, а тому підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнана і недійсною умови п.п. 2.3.3. п. 2.3. Кредитної ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528-МК щодо права Банку і | настанні такої події, як неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання ОСОБА_5 і договорів про видачу траншів з направленням Позичали і повідомлення; у вказану в повідомленні дату ОСОБА_5 вважається розірваною.
Відповідно до умов п.п. 2.3.3. п. 2.3. Кредитної ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528-МК, в останній день даної угоди і договорів про видачу Траншів Позичальник зобов’язується по всіх договорах про Траншів повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користуь»— повністю виконати інші зобов’язання за даною ОСОБА_5 і договорами про видачу Траншів. Одностороня відмова від виконання договірних умов не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення
зобов’язань.
Така умова підлягає визнанню недійсною, враховуючи наступне.
Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст. 203, 215 ЦК України, виходячи з норм яких підставою недійсності правочину є суперечність його змісту цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
Стаття 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.
Зі змісту пп. 2.3.3. п. 2.3. ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 на власний розсуд має право згідно ст. 651 ЦК України в односторонньому порядку розірвати ОСОБА_5 в разі неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до дати вступу в силу зміненої відсоткової ставки вбачається, що такі положення пп. 2.3.3. п. 2.3. ОСОБА_5 порушують права та законні інтереси позивача, містять дискримінаційні стосовно позивача правила зміни відсоткової ставки, та є несправедливою умовою договору (такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних пав та обов'язків на шкоду позичальника).
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. З ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).
Таким чином, вказана умова підпункту 2.3.3. пункту 2.3. ОСОБА_5 підлягає визнанню недійсною.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушення правил підсудності при розгляді даного позову, та вважає, що позивач правомірно звернувся до суду за своїм місцем проживання, що є допустимим при розгляді справ, пов’язаних із захистом прав споживачів.
Згідно п. 3. ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Отже, позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачений правомірно, тому суд вважає за необхідне стягнути на користь держави судовий збір та витрати на ІТЗ з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 77, 84, 88, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст. ст. 14, 15, 16, 203, 215, 611, 627, 629, 1056-1 ЦК України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про банки і банківську діяльність», Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Національного банку України від 10.05.2007 p. N 168
СУД ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та визнання недійсною умови договору - задовольнити повністю .
Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» зі збільшення відсоткової ставки за користування кредитом за Кредитною ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528-МК, укладеної між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТИ «Приватбанк».
Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок належних до сплати ОСОБА_6 сум за Кредитною ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528-МК, виходячи зі ставки за користування кредитом в розмірі 14% річних.
Визнати недійсною умову п.п. 2.3.3. п. 2.3. Кредитної ОСОБА_5 від 01.11.2007р. №1/528-МК, укладеної між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством комерційний «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо права Банку, при настанні такої л як неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до) вступу в силу зміненої відсоткової ставки, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійсь одностороннє розірвання ОСОБА_5 і договорів про видачу траншів з направленням Позичальнику повідомлено
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 24612015, к/р 39002010000001, МФО 305750, 50065, м. Кривий Ріг; вул. Костенко, 21) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),! проживає за адресою: 50000, АДРЕСА_1 витрати ІТЗ в розмірі ЗО (тридцять грн.)
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в Криворізької філії ПАТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 24612015, к/р 39002010000001, МФО 305750,50 ОСОБА_1 Ріг, вул. Костенко, 21) на користь держави судовий збір в сумі 17 (сімнадцять) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви і апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її а до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: А. Ю. Косторенко