Справа № 22-329 Головуючий у 1 інстанції Геєнко М.Г.
Категорія 23 Доповідач Санікова О. С
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Шамрило Л.Г.
при секретарі: Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 3 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернулась в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що в результаті дорожноьо-транспортної пригоди, яка сталася 20 вересня 2005 року, відповідачем був пошкоджений належний їй на праві власності автомобіля „DAEWOO Lanos", яким керувала її дочка ОСОБА_3, чим їй спричинена матеріальна шкода в розмірі 15419 грн.50 коп., яку вона просила стягнути з відповідача. Діями відповідача їй спричинена моральна шкода, на відшкодування якої просила стягнути 5000 грн. Крім того, позивачка просила стягнути понесені нею судові витрати.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 3 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 15419 грн.50 коп., на відшкодування моральної шкоди 2500 грн., а також судові витрати: за використання послуг евакуатора 75 грн., за проведення експертного дослідження 180 грн., сплачений нею судовий збір 173 грн. 75 коп., а всього 18 348 грн. 25 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30-грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту досліджених обставин справи, які мають суттєве значення для справи і, зокрема на те, що суд безпідставно послався на постанову суду, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки він не визнає своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді; судом не врахована вина ОСОБА_3, яка керувала належним позивачці автомобілем і яка повинна була в даній дорожньо-транспортній обстановці дати йому можливість завершити початий ним маневр, при виникненні небезпеки вона не гальмувала і рухалась з перевищенням дозволеної швидкості; калькуляція вартості ремонтно-відновлювальних робіт складена з порушенням; ОСОБА_3 не мала страхового поліса, тому не мала
2
права керувати автомобілем; крім того, судом не обгрунтовані висновки про спричинення позивачці моральної шкоди і стягнення на її відшкодування 2500 грн.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивачка в судове засідання апеляційного суду не з'явилась. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2005 року приблизно о 8.00 год. у місті Слов'янську по вул. Жовтневої революції мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „DAEWOO Lanos" під керуванням дочки позивачки - ОСОБА_3, та автомобіля „Iveko Turbo" під керуванням відповідача ОСОБА_1
За фактом ДТП відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення; постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2005 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП зі сплатою штрафу в сумі 17 грн. Зазначена постанова не оскаржена і не скасована.
Згідно висновків судової-автотехнічної експертизи від 16 січня 2006 року у дорожній обстановці, яка склалася під час ДТП, нормативні дії водія автомобіля „Iveko Turbo" ОСОБА_1 регламентувались вимогами знаку 2.1 „Уступи дорогу" та п. 16.11 Правил дорожнього руху, згідно з якими при виїзді на головну дорогу він зобов'язаний був надати дорогу aBTOMo6uno„DAEWOO Lanos" , який рухався по ній, а справний технічний стан системи управління автомобіля „Iveko Turbo" засвідчує відсутність у водія ОСОБА_1 перешкод технічного характеру для виконання зазначених нормативних дій.
У висновку судової автотехнічної експертизи зазначено: оскільки водій автомобіля „Iveko Turbo", тобто ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду, але не скористався нею, слід дійти висновку про те, що його дії знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобіля „DAEWOO Lanos" ОСОБА_3 у контексті з вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху України, мала переважне право на проїзд перехрестя перед наближаючимся зліва автомобілем „Iveko Turbo" та мала право рахувати, що водій автомобіля „Iveko Turbo" , який наближався до перехрестя по другорядній дорозі, надасть їй дорогу, але з моменту виникнення аварійної ситуації була повинна негайно вжити заходів для зниження швидкості руху, але в умовах даної пригоди водій ОСОБА_3 не мала технічної можливості попередити пригоду шляхом гальмування. У даній дорожньо-транспортній ситуації у діях водія автомобіля „DAEWOO Lanos" ОСОБА_3 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди не убачається та її дії не знаходились у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
За висновком автотоварознавчого дослідження від 3 жовтня 2005 року вартість відновлювального ремонту автомобіля „DAEWOO Lanos" складає 13997 грн. 45 коп., а втрата товарного вигляду оцінена у 1422 грн. 05 коп. і таким чином вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу „DAEWOO Lanos" складає 15419 грн. 50 коп.
Судом також встановлено, що діями відповідача позивачці завдана моральна шкода, оскільки її дочка, яка керувала автомобілем, під час ДТП отримала щелепно-мозкову травму, струс мозку, було забите місце грудної клітини у зв'язку з чим остання була госпіталізована у травматологічне відділення, знаходилась на стаціонарному, а потім і на амбулаторному лікуванні; сама позивачка була позбавлена можливості користуватися автомобілем тривалий час, розпоряджатися своєю власністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні, виходячи з наступного.
3
Відповідно до ст. 309 ч.І п.З ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки і стягуючи з відповідача суму матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд виходив з того, що шкода заподіяна діями відповідача, який порушив вимоги знаку 2.1 „Уступи дорогу" і п. 16.11 Правил дорожнього руху, який передбачає, що на перехресті неравнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху і його вина доведена постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, якою відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП, а в діях водія ОСОБА_3 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди не вбачається і її дії не знаходились у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, вона не мала технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді; перевищення швидкості руху ОСОБА_3, за версією ОСОБА_1 не знаходилось у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки повинен відшкодувати позивачці матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Висновки суду в цій частині грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст.ст. 1166, 1187 ЦК України та ч.4 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду.
Доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді і винні дії водія ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки спростовуються зібраними по справі доказами і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанцій неправильно визначена сума матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля позивачки.
Стягуючи суму матеріальної шкоди в розмірі 15419 грн., суд виходив з того, що така сума випливає з акту товарознавчого дослідження від 3 жовтня 2005 року. Такі висновки суд обгрунтував тим, що виявлені при дослідженні ушкодження автомобіля „DAEWOO Lanos" відповідають пошкодженням, які були виявлені при огляді траспортного засобу на місці ДТП працівниками ДАІ 20 вересня 2005 року, тобто в день дорожньо-транспортної пригоди і крім того, дослідження проводилось при наявності автомобіля та за участю сторін по справі; при проведенні дослідження експертом були враховані усі пошкодження, наявні в автомобілі до даної ДТП і їх вартість не була врахована в загальній сумі шкоди.
При цьому висновок експерта від 31 серпня 2006 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди складає 9889 грн.99 коп., суд не взяв до уваги, мотивувавши тим, що дана експертиза проводилась лише на підставі наявних у справі матеріалів та без автомобіля.
Проте такий висновок суду є помилковим.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, речових доказів, зокрема, звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
4
Суд першої інстанції визначив суму матеріальної шкоди на підставі акта автотоварознавчого дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 3 жовтня 2Q05 року, який не може бути прийнятий в якості доказу в розумінні ст. 57 ЦПК України, оскільки не є висновком експерта; крім того, при проведенні дослідження спеціаліст-автотоварознавець не попереджався про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що сума матеріальної шкоди повинна бути визначена виходячи з висновку експерта від 31 серпня 2006 року, оскільки він відповідає нормам цивільно-процесуального законодавства і крім того при проведенні експертизи експерт врахував дані, викладені в акті товарознавчого дослідження від 3 жовтня 2005 року і зазначені в ньому пошкодження автомобіля „DAEWOO Lanos".
Відповідно до висновку експерта від 31 серпня 2006 року розмір матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля „DAEWOO Lanos" ( з урахуванням остаточної вартості і ступеня ізносу, розрахованих в акті товарознавчого дослідження від 3 жовтня 2005 року) складає 9889 грн.99 коп. і саме така сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Апеляційний суд вважає, що сума стягнутої на користь позивачки моральної шкоди не відповідає обставинам справи і не є достатньо обгрунтованною.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи всі обставини по справі і в тому числі те, що позивачка безпосередньо не була учасником дорожньо-транспортної пригоди, проте зазнала страждань з приводу отримання травм її дочкою, яка знаходилась за кермом автомобіля, а також пошкодження її ще не старого автомобіля (2001 року випуску), і виходячи із засад розумності і справедливості, апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди, спричиненої позивачці відповідачем і стягнути на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 1 500 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.І п.5, 309 ч.І п.4, 314 ч.2 , 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 3 листопада 2006 року змінити.
Зменшити суму матеріальної і моральної шкоди, стягнутої судом першої інстанції з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 9889 грн.99 коп. і на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і
може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.