Справа №22-1847 Головуючий у 1 інстанції Карабан I.I.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.
при секретарі: Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 27 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області просить скасувати рішення Кіровського міського суду Донецької області від 27 грудня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на відшкодування моральної шкоди 30000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області посилається на те, що позивачем належним чином не надані докази, які б встановлювали чи підтверджували факт моральних страждань; при проходженні МСЕК потерпілому не було визначено факт спричинення моральної шкоди в установленому законом порядку, а висновок МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності є підставою для розрахунку і відшкодування позивачу матеріальної шкоди і не є підтвердженням факта спричинення моральної шкоди; судом не враховано, що відповідачем нараховано і виплачено позивачу одноразова допомога, щомісячно сплачуються страхові виплати. Крім того, Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві-і професійного захворювання, що спричинили втрату: працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала доводи
апеляційної-скарги, просила задовольнити.
2
Позивач в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що з 14 травня 1979 року по 24 грудня 2004 року позивач працював на вугільних підприємствах на підземних роботах, звільнився 24 грудня 2004 року за власним бажанням. 26 червня 2003 року актом розслідування хронічного професійного захворювання у позивача встановлено професійне захворювання - хронічна вертеброгенна попероко-крижова радікулопатія, яке виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва. З вересня 2003 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, він оттримав виробничу травму - закритий перелом н/з лівої малоберцової кістки лівої ноги без зміщення, про що 4 вересня 2003 року був складений акт за формою Н-1. 30 листопада 2004 року актом розслідування хронічного професійного захворювання встановлено у позивача професійне захворювання - хронічний бронхіт другої стадії, легенева недостатність 1 ступеню. Висновком МСЕК від 10 липня-2003 року позивачу вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням радікулопатією, він визнаний інвалідом третьої групи безстроково. Висновком МСЕК від 18 березня 2004 року позивачу вперше встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, а за сукупністю - 50%. Висновком МСЕК від 13 січня 2005 року позивачу вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням -бронхітом, а за сукупністю - 75% втрати професійної працездатності. У зв'язку з загостренням професійних захворювань проходив курси лікування.
У зв'язку із пошкодженням здоров'я позивач відчуває моральні страждання, оскільки порушені його нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, змін умов та звичайного ритму життя, неможливості займатися звичними для нього заняттями, порушенні відносин з оточуючими людьми. Втрата позивачем працездатності сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено, крім того, стійка втрата працездатності та інвалідність встановлені безстроково, стан здоров'я позивача погіршується і у нього відсутня всяка надія на відновлення здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги,
дослідивши матеріал що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи під час знаходження позивача у трудових відносинах з підприємством вугільної промисловості позивач отримав професійні захворювання і трудове каліцтво. Висновком МСЕК від від 10 липня 2003 року позивачу вперше встановлено 40 % втрати профессійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням радікулопатією, він визнаний інвалідом третьої групи безстроково. Висновком МСЕК від 18 березня, 2004 року позивачу вперше встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, а за сукупністю - 50%. Висновком МСЕК від 13 січня 2005 року позивачу вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - бронхітом, а за сукупністю - 75% втрати професійної працездатності.
3
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права
вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я у зв'язку з нещасним випадком за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", оскільки страхові випадки, які дають право позивачу на відшкодування моральної шкоди, виникли відповідно у 2003, 2004 та у 2005 роках і строк позовної давності на ці правовідносини не розповсюджується.
Суд правильно й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив розмір суми, що
підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійними
захворюваннями та нещасним випадком на користь позивача, урахувавши при цьому всі
обставини по справі, в тому числі характер і тяжкість отриманого каліцтва та професійних
захворювань, встановлення 75% втрати професійної працездатності за сукупністю
захворювань і каліцтва, а також те, що він вимушений постійно лікуватися, глибину та
ступінь моральних страждань ОСОБА_1, порушення у зв'язку з цим нормальних
життєвих зв'язків, характер додаткових усиль для організації життя. -
Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне
застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і
підстав тригаого скасування не має. ---------------------
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 27 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.