АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа №22-ц-786-2011         Головуючий1інстанції ОСОБА_1К

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач Кукліна Н.О

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

Суддів Черкасова В.В.

ОСОБА_2

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу охорони здоров’я «Зміївська центральна районна лікарня», головного лікаря Зміївської центральної районної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 грудня 2010 року

В СТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров’я «Зміївська центральна районна лікарня», головного лікаря Зміївської центральної районної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначала, що її мати ОСОБА_4 була знята з диспансерного обліку лікаря-онколога з 7 серпня 1997 року у зв’язку із смертю, бо своєчасно хвороба у матері не була виявлена, лікування надавалося матері непрофесійне, чим їй, позивачці, заподіяна матеріальна шкода на суму 500 Евро. Також діями медичних працівників їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 500 Євро . Всього просить стягти на свою користь 1 млн. Євро , в тому числі 100 тисяч Євро із головного лікаря , який невірно здійснював підбір медичних працівників, які є непрофесіоналами в галузі медицини. (а.с. 15, 54)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14 грудня 2010 року в позові ОСОБА_3 до Комунального закладу охорони здоров’я «Зміївська центральна районна лікарня», головного лікаря Зміївської центральної районної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено з підстав недоведеності вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та передачі справи на новий розгляд до того ж суду для ухвалення рішення про задоволення її позову. Рішення судом першої інстанції ухвалено не спеціалістами, які володіють та мають спеціальні знання для розгляду справи, що має певні особливості та характерні ознаки. Також неправильно судом першої інстанції вирішено і питання про судові витрати, від оплати яких за наслідками розгляду справи її не звільнено.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до ст.ст. 16, 1166-1168 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого майнового чи немайнового права чи інтересу та вимагати відшкодування шкоди. За загальними правилами відшкодування матеріальної та моральної особи здійснюється в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Матеріали справи свідчать, не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 , 1938 року, мешкала в селі Зідьки Зміївського району Харківської області, працювала на різних роботах до 26 березня 1996 року. В лютому 1997 року ОСОБА_4 була оглянута лікарем - онкологом Харківського обласного клінічного онкологічного центру з проведенням клінічних досліджень і ій встановлено діагноз: рак шийки матки 4 стадії І У клінічна група та рекомендовано симптоматична терапія за місцем проживання. З 14 лютого 1997 року ОСОБА_4 перебувала на диспансерному обліку у лікаря онколога Зміївської центральної районної лікарні, де їй надавалося симптоматичне лікування. 7 серпня 1997 року ОСОБА_4 померла і була знята з обліку. (а.с. 7, 149)

Будь-яких доказів, які б свідчили про несвоєчасне виявлення медичними працівниками Зміївської центральної районної лікарні у ОСОБА_4 тяжкого захворювання та неправильне лікування хворої, матеріали справи не містять .

Оцінюючи встановлені обставини у справі, надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведеності факту неправильного чи непрофесійного лікування або несвоєчасного надання медичної допомоги працівниками Зміївської центральної районної лікарні матері позивачки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, які стали причиною смерті хворої.

Даний висновок суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовується.

Посилання ОСОБА_3 на методичну літературу в галузі медицини судом першої інстанції також перевірялися і не визнані належними та допустимими доказами на підтвердження факту несвоєчасного діагностування хвороби у її матері, неправильного лікування хворої, що стало причиною смерті ОСОБА_4 та заподіяння позивачці внаслідок таких дій відповідачів матеріальної та моральної шкоди .

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами.

При вирішенні спору та ухваленні рішення суд 1 інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10,11,60, 212,213 ЦПК України із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовою колегію не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги про передачу справу на новий розгляд до суду першої інстанції не грунтуються на ст.. 307 ЦПК України , згідно якій у повноваження апеляційної інстанції не входить прийняття за наслідками розгляду апеляційної скарги рішення про передачу справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного присудження з позивача до сплати судових витрат є надуманими, бо судом першої інстанції рішення про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат за наслідками розгляду справи не ухвалювалося.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія , перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає, що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляцій скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, З1З, 317, 319, 323, 324, 325 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

       Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ікримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді