Справа №22-1583 Головуючий у 1 інстанції Румілова Н.М.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.
при секретарі: Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 6 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 6 грудня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області на відшкодування моральної шкоди 15000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області посилається на те, що позивачем належним чином не надані докази, які б встановлювали чи підтверджували факт моральних страждань; при проходженні МСЕК потерпілому не було визначено факт спричинення моральної шкоди в установленому законом порядку, а висновок МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності є підставою для розрахунку і відшкодування позивачу матеріальної шкоди і не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди; судом не прийнято до уваги, що наявність протипоказань у роботі не може позбавити позивача можливості реалізації своїх звичок та бажань в повному обсязі; судом не враховано, що належним відповідачем по справі повинно бути -підприємство, на якому позивач отримав ушкодження здоров'я; судом дана невірна оцінка доказів, що грунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також глибині фізичних та душевних страждань
позивача.-Крім-того, Законом України Про державний-бюджет України на 2006 рік
зупинена дія статей Закону України „Про; загальнообовязкове державне соціальне
2
страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Позивач в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що з 1989 року позивач працював в підземних умовах на шахті ім. Леніна ДП „Артемвугілля". 12 грудня 2003 року висновком МСЕК йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань: 10% у зв'язку з нещасним випадком, який трапився у 1985 році та 40% вперше у зв'язку із хронічним бронхітом, він визнаний інвалідом третьої групи.
Внаслідок ушкодження позивачем здоров'я у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків погіршився його стан здоров'я та психоемоційний стан, він змушений постійно проходити підтримуюче (амбулаторне і стаціонарне) лікування, приймати медичні препарати; змінився також його образ життя, що потребує від нього додаткових зусиль по організації життя. Все це заподіює позивачу фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести активний спосіб життя, оскільки висновком МСЕК йому заборонена подальша робота по професії, а також важка фізична праця.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши-матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійним, про що 23 грудня 2002 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання.-Висновком медичних органів позивачу встановлений діагнозі хронічний обструктивний бронхіт пильгової етіології в фазі субремісії. Висновком МСЕК від 12 грудня 2003 року позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю: 40% втрати вперше у зв'язку з професійним захворюванням і 10% по травмі, отриманої у 1985 році безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я у зв'язку з професійним захворюванням за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", оскільки страховий випадки, який дає право позивачу на відшкодування моральної шкоди, виник у 2003 році, в період дії Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", коли позивачу вперше встановлена висновком МСЕК втрата професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням і строк позовної давності на ці правовідносини не розповсюджується.
Суд правильно 7й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив" розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням на користь позивача, урахувавши при цьому всі обставини по справі, в тому "числі характер і тяжкість. професійного захворювання встановлення у зв'язку з тим
3
40% втрати професійної працездатності, а також те, що він вимушений постійно лікуватися, глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя.
Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському
районі м.Горлівки Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України
на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування
моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги,
оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної
шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а
фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок
Державного бюджету;, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не
включаються до складу Державного бюджету України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвал ив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 6 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення ^може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: