Справа № 22-754                         Головуючий у 1 інстанції Дрюк П.М.

Категорія   5                                         Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року                                                    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

                                                     суддів: Санікової О.С., Шамрило Л.Г.

при секретарі Личкатій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення

Великоновоселківського районного суду Донецької області від 7 серпня 2006 року за

позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства                  обмеженою відповідальністю „Колос" про відшкодування майнового паю,-

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 7 серпня 2006 року, яким частково задоволені його позовні вимоги: розірвано договір оренди майнового паю від 1 січня 2005 року між ОСОБА_2 та СТОВ „Колос" на суму 42662 грн.; зобов'язано комісію по пайовому розподілу майна СТОВ „Донбас" виділити ОСОБА_1 майновий пай згідно структури пайового розподілу майна на суму 42662 грн.; стягнуто з СТОВ „Донбасе" на користь ОСОБА_2 моральна шкода 1000 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що суд безпідставно зобов'язав відшкодувати майновий пай комісію по розпаюванню СТОВ \ „Донбасе", оскільки все майно знаходиться в оренді СТОВ „Колос" і угода оренди була укладена між ним і СТОВ „Колос", а не між комісією по розпаюванню СТОВ „Донбас" і СТОВ „Колос", угода на оренду майнового паю між ним і СТОВ „Донбас" не укладалась; крім того, суд невірно визначив особу, яка повинна відшкодувати моральну шкоду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював трактористом в СТОВ „Колос", а у 2000 році пішов на пенсію. Після розпаювання майна в господарстві у Шевченківській міській раді він отримав сертифікат від 2 серпня 2001 року на загальну суму 42662 грн. 1 січня 2005 року він уклав з СТОВ „Колос" договір оренди майна сроком на 5 років.

Згідно умов договору оренди позивач передав свій майновий пай СТОВ „Колос" до 31 грудня 2009 року, а СТОВ „Колос" зобов'язалось сплачувати орендну плату кожного року.

19 травня 2006 року позивач звернувся із заявою в СТОВ „Колос" про розірвання договору   оренди   майнового   паю.   Проте   відповідач   в   добровільному   порядку   не

задовольняє заяву позивача.                                

Суд дійшов також висновку, що діями СТОВ „Донбас" позивачу спричинено

моральну шкоду,  оскільки позивач неодноразово звертався в комісію по пайовому

_                розподілу майна з питань видачі йому майна Але утримував відмову; крім -майнового паю і орендної плати за нього, позивач інших доходів не має.

2

Заслухавши доповідь судді апеляційоного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Відповідно до ст. 311 ч.І п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач не виконує свої зобов'язання і не сплачує орендну плату за договором оренди, чим порушує умови договору і крім того, договір оренди взагалі не зареєстрований в сільській раді згідно діючого законодавства. Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з СТОВ „Колос" майнового паю суд дійшов висновку, що майновий пай повинна виділити комісія по пайовому розподілу майна СТОВ „Донбас", оскільки СТОВ „Колос" тільки орендувало майно у позивача.

Проте до таких висновків суд дійшов без урахування прав та обов'язків інших осіб, які не були залучені до участі у справі, без всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження всіх доказів, які мають суттєве значення для вирішення справи.

При вирішенні спору суд не застосував положення нормативно-правових актів, які регулюють майнові відносини членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - КСП) та правовий-режим пайового фонду майна членів цих підприємств, про що йдеться в ст. 9 Закону України від 14 лютого 1992 року „Про колективне сільськогосподарське товариство. Так, суд не врахував, що до них, зокрема, належить Закон від 7 лютого 1991 року „Про власність" (статті20-24), Указ Президента України від З грудня 1999року „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки, локальні акти підприємств, ухвалені вищими органами самоврядування КСП відповідно до статей 9,23 Закону, а саме: статут підприємства, положення про пайовий фонд майна членів КСП тощо.

Зі змісту статей 7,9 Закону та зазначених нормативних актів вбачається, що майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд майна складається як із балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошей, а майновий пай-є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на день паювання та скоригованим на день вибуття працівника з господарства. Відповідно до статей 5,8 Закону право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До цього моменту і виділення майнового паю частка майна члена КСП є частиною майна підприємства, яке у статуті та інших внутрішньогосподарських нормативних актах визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неп через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження.

При цьому суд не врахував, що оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов'язків членів КСП щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правомочність членів таких підприємств є похідною від правового статусу, завдань, функцій та правомочностей останніх як юридичних осіб, то і право громадянина вимагати своєї частки (майнового паю) з володіння і користування КСП, встановлення складу цього паю та відповідного юридичного юридичного оформлення також повинні грунтуватися на принципі рівності прав і обов'язків зазначених сторін.

Це означає, що праву члена КСП вимагати виділення майного паю відповідає право цього підприємства вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу його виділення.

3

 Як вбачається із суті позовних вимог ОСОБА_1, він ставить питання про виділ частки із спільної часткової власності членів колективного сільськогосподарського підприємства, стягнення грошової вартості майнового паю з КСП „Колос". Проте судом не перевірена кількість членів товариства, які також мають право на частку у спільному майні підприємства і з метою недопущення порушень їх прав не залучив до участі у справі.

Задовольняючи позов та стягуючи грошову вартість майнового паю з КСГ Донбас" суд належним чином не обгрунтував чому саме з зазначеного підприємства стягнуті грошові кошти, не встановив факту наявності майна в натурі, яке нібито було виділено ОСОБА_1.

Крім того, як вбачається із свідоцтва про право власності від 2 серпня 2001

року,виданого Шевченківською сільською радою Великоновоселківського району

ОСОБА_1 має право власності на майновий пай члена колективного

сільськогосподарського підприємства в пайовому фонді колективного

сільськогосподарського підприємства СТЗОВ „Донбас" і його частка визначена в розмірі

42562 грн.                                                                   

Проте судом першої інстанції не встановлені склад, структура і спосіб виділення майнового паю ОСОБА_1, який орган вирішував це питання і в якому документі це визначено. Не встановлено судом першої інстанції, чи є правові підстави у ОСОБА_1 вимагати стягнення 42662 грн. з відповідача, чи ставив він питання про вихід з підприємства; і взагалі, з яким підприємством з приводу володіння та користування майновим паєм знаходився ОСОБА_1 - СТОВ „Донбас" чи СТОВ „Колос"; яке відношення має КСП „Колос" до майнового паю ОСОБА_1 Яким чином і яке майно передавалось і від кого і до кого.

І взагалі, суду першої інстанції необхідно перевірити дійсність договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ „Колос", оскільки він не зареєстрований у сільській раді, як то передбачено Указом Президента від 3 грудня 1999 року.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.І п.5, 311 ч.І п.4, 314 ч.І п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 7 серпня 2006 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.