Справа № 22-1471 / 2007 р.                                    Головуючий у 1 інстанції Гайдар А.В.

Категорія 21                                                              Доповідач Жданова B.C.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої  Висоцької B.C.

Суддів : Жданової B.C., Кіянової С.В.

При секретарі Ставріновій Ю.М. За участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Сажина О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Вугледарі на рішення Вугледарського міського суду від 18 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Вугледарі про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 р. позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди у розмірі 75000 грн, яку йому спричинено внаслідок виробничої травми та професійного захворювання в період роботи на підприємствах вугільної промисловості. При цьому посилався на те, що висновком МСЕК 3.10.2006 р. йому встановлено 80% втрати працездатності за сукупністю : у зв"язку з виробничою травмою 1990 р. - 10%, виробничою травмою 2004 p.- 50%, професійним захворюванням -20 % з визнанням інвалідності 2 гр., що спричиняє йому моральну шкоду.

Відповідач Виконавча дирекція Фрнду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі просить змінити рішення Вугледарського міського суду від 18.12. 2006 p., яким частково задоволені позовні вимоги позивача, на користь якого з відповідача у зв"язку з ушкодженням здоров"я стягнуто моральну шкоду у розмірі 40000 грн. Просить ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір морального відшкодування.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач не надав суду належних доказів того, що мав втрати немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань. Вважає, що суд безпідставно не врахував вимоги ч.27 ст. 77 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік" відповідно до якої зупинена дія норм закону „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування... „ в частині стягнення моральної шкоди та не врахував вимоги ст. ст. 10,60 ЦПК України і ухвалив рішення з порушенням норм процесуального закону.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач внаслідок виробничої травми

та професійного захворювання отримав ушкодження здоров"я. Висновком МСЕК від

3.10.2006р . встановлено втрату 80 % професійної працездатності за сукупністю з

визнанням інвалідності 2 групи : 10% по травмі у 1990 р, 50% по травмі у 2004 р. та 20%

у зв"язку з професійним захворюванням. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що

ушкоджене здоров"я       вимагає від позивача докладання додаткових зусиль для

організації життєвих стосунків, що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності „ є підставою   для      стягнення   моральної   шкоди.   Розмір   морального   відшкодування

2

визначений судом з урахуванням виробничої травми, яка мала місце у 2004 р. / 50 % / та професійного захворювання на хронічний обструктивний бронхіт /20 % / , вперше встановленого позивачеві 3.10.2006 р

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення зміні з таких підстав.

Відповідно до ст. 309 п.п. 3,4 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я.

За змістом ст. ст. 1,21, 28, 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності „ на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва.

Задовольняючи позов, суд правильно встановив обставини справи, прийшов до висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач знаходився в трудових відносинах з підприємством вугільної промисловості, працював в підземних умовах, у зв"язку з впливом шкідливих умов праці, отримав виробничу травму 8.12.2004 р., а у 2006 р. було виявлене професійне захворювання на хронічний обструктивний бронхіт..

Висновком МСЕК 3.10.06 р.        позивачу встановлено 80 % втрати працездатності за сукупністю травм, що мали місце у 1990 і у 2004 р. та у зв"язку з професійним захворюванням , виявленим у 2006 р.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю .

Доводи апеляційної скарги про відсутність факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.

Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної шкоди 40000 грн, що підлягає стягненню на користь позивача погодитись не можна.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно п. 27 ст. 77 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 р. дію абзацу 4 ст. 1 підпункт" є „ пункту 1 частини 1 ст.21. ч 3 ст. 28, ч. З ст.34 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Проте судом першої інстанції ці заперечення відповідача не були прийняті до уваги з тих мотивів, що суми моральної шкоди потерпілим виплачуються не з бюджетних коштів, а із коштів, які перераховуються підприємствами.

При цьому суд не врахував, що правовідносини що стягнення моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням на хронічний обструктивний бронхіт, виникли між сторонами саме в 2006 році, коли позивачеві вперше 3.10.2006 р. висновком МСЕК була встановлена втрата працездатності 20% .

Призупинення дії закону, який передбачає стягнення моральної шкоди в разі ушкодження здоров"я, не дає підстав для його застосування.

За таких обставин колегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, тому ухвалене у справі

3

судове рішення на підставі п. 27 ст. 77 Закону України „ Про держаний бюджет України на 2006 рік „ підлягає зміні з постановлениям нового рішення про зміну розміру морального відшкодування, який визначається з урахуванням виробничої травми, яка мала місце у 2004 р .

З огляду на означене апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 18000 грн., що відповідає засадам виваженості, справедливості, розумності.

Керуючись ст. ст. 307, 309 , 313-315 ЦПК України , апеляційний суд,-

ВИРІШИВ   :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледар    Донецької області задовольнити частково.

Рішення Вугледарського міського суду від 18 12.06 р. змінити , стягнувши з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледарі на користь ОСОБА_1   18000 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.