Справа № 22ц-20117/2008р.     Головуючий

Категорія - 19 (4)     у 1 інстанції - Демиденко Ю.Ю.

Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем  України

2008р. лютого 26 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:     Михайлів Л.В.

суддів:     Карнаух В.В., Барильської А.П.

при секретарі     Чубіній А. В.

за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфолг» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

Встановила:

У березні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфолг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 13 квітня 2004 року близько 21 год. 50 хв. він рухався в маршрутному таксі яким керував водій ОСОБА_7 - працівник ТзОВ «Ерфолг».

На його прохання зупинити таксі біля будинку пошти по вул. Щорса ОСОБА_7 навмисно різко загальмував, внаслідок чого він впав на металеву підлогу маршрутного таксі, травмувавши коліна, суглоби.

Після травми у нього погіршився стан здоров'я, він лікувався амбулаторно, витратив на ліки та санаторне оздоровлення 1314 грн., які просив стягнути з відповідача.

Крім того, вважає, що йому заподіяна моральна шкода, розмір якої оцінює в 5000 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, безпідставність відмови йому в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

Матеріалами справи встановлено, що 13 квітня 2004 року близько 21 год. 50 хв. ОСОБА_2 в якості пасажира знаходився в маршрутному таксі, що належить ТзОВ «Ерфолг», під управлінням водія ОСОБА_4

При русі по вул. Щорса біля будинку №48 в м. Кривому Розі водій різко загальмував, внаслідок чого ОСОБА_2, який стояв в салоні маршрутного таксі, впав на підлогу та отримав легкі тілесні ушкодження.

Дії водія ОСОБА_4 судом першої інстанції розцінені як законні, з чим колегія суддів не погоджується.

З огляду на зміст п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18 лютого 1997 року (із змінами і доповненнями), (далі Правила) перевізник зобов'язаний забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживача; вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху.

Відповідно до п.147 Правил водію забороняється порушувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортного засобу.

Водій вправі вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи і це не заперечує третя особа -ОСОБА_4 та відповідач, що саме в салоні маршрутного таксі, яке належить ТзОВ «Ерфолг», ОСОБА_2 впав і отримав тілесні ушкодження внаслідок різкого гальмування і знаходження в салоні в стоячому положенні.

Твердження водія, що він вимушений був гальмувати, в судовому засіданні жодним доказом не підтверджено.

Відповідно до ст. 12.9 Правил дорожнього руху водію забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти ДТП.

Отже, виходячи із встановлених обставин справ, водієм допущено порушення Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил дорожнього руху.

Пасажир під час користування транспортним засобом має право: на безпечну перевозку себе та багажу, відшкодування завданої шкоди, що передбачено пунктом п.5.5 Правил дорожнього руху.

Колегія приходить до висновку, що ОСОБА_2 має право на відшкодування шкоди.

При цьому колегія враховує, що позивач також; допустив порушення Правил, згідно п.158 яких пасажир зобов'язаний здійснювати посадку (висадку) лише після повної зупинки автомобіля.

Таке ж правила передбачено і п.5.1 ПДР.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач впав і отримав ушкодження як з власної необережності, так і з вини водія маршрутного таксі.

Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди не доведені в судовому засіданні.

Допитаний в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_8 пояснила, що ушкодження, що отримав ОСОБА_2 не потребували медикаментозного лікування.

Позивач не навів доказів необхідності застосування харчувальних комплексів (а.с. 15-17) у зв'язку з отриманням ушкоджень при падінні в таксі, а також; санаторно-курортного лікування.

Районний суд обґрунтовано відмовив в цій частині позову за відсутністю доказів на підтвердження матеріальної шкоди.

Між тим, колегія суддів не згодна з висновком суду про відсутність вини водія ОСОБА_4 в спричиненні ушкоджень здоров'ю позивача і відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди.

Внаслідок неправомірних дій водія відповідача, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, йому заподіяні фізичні страждання, отже спричинена моральна шкода, яку повинен компенсувати відповідач ТзОВ «Ерфолг», оскільки шкода заподіяна під час виконання трудових обов'язків.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, стан його здоров'я , фактичні обставини заподіяння шкоди, наявність вини і самого потерпілого, та виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості,   вважає   за  необхідне  стягнути   на  користь  ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 грн.

Колегія суддів, виходячи із викладеного, рішення районного суду в частині відмовити ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасовує і ухвалює нове рішення з підстав, передбачених ст. 309 ч1п3 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 307,.309 ч.1 п.3, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу 02 червня 2006 року в частині відмови в стягненні відшкодування моральної шкоди з товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфолг» на користь ОСОБА_2 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ерфолг» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 200 грн. та судовий збір на користь держави у сумі 8 грн. 50 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.