Справа № 22ц-2252     .     Головуючий у І інстанції Костюк Л.О.

Категорія     Доповідач У II інстанції Касьяненко Л.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 вересня  2008  року  колегія суддів судової палати   в цивільних справах  Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Тракало В.В.

Суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А. При секретарі: Рудзінській А.С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайсуду від 16.04.2008 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними державних актів на право власності на землю, визнання недійсним договору дарування та встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

Встановила:

Позивачі звернулися в суд з вказаним позовом до відповідачів , посилаючись на те. що вони є співвласниками АДРЕСА_1. Будинок розташований на земельній ділянці площею 1292 кв. м. Рішенням виконкому Броварської міськради від 26.11.2002 року № 452 відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку пл. 629 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. На підставі вказаного рішення міськрадою було видано державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

8.12.2005 року відповідачі подарували своїй дочці- ОСОБА_4 земельну ділянку пл.. 0,0096 га. на яку вона отримала державний акт на право власності на землю. Вважають, що державними актами , виданими відповідачам з порушенням ст. 118 ЗК України та інструкції про порядок складання видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4.05.1999 року з наступними змінами порушуються їх права як землекористувачів, оскільки вони мають доступ до гаража тільки через вулицю, їх позбавлено проїзду та проходу на город зі сторони провулку Радянського. В подальшому доповнили свої вимоги та просили притягнути у якості відповідача ОСОБА_4 , якій відповідачі згідно договору дарування від 8.12.2005 року подарували частину земельної ділянки пл.0, 0096 га на підставі якого вона отримала державний акт на право власності на землю. Вважають цей договір і державний акт також незаконними та просять їх скасувати та визначити порядок користування земельною ділянкою згідно 1-го варіанту, запропонованого експертом.

Рішенням   Броварського міськрайсуду від 16.04.2008 року   позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи , невідповідністю висновків суду обставинам справи та   порушенням судом норм процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 також просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачам в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 1292 кв.м. Рішенням виконкому Броварської міськради від 26.11.2002 року № 452 відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку пл. 629 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги позивачів в частині визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю , виданих на ім."я ОСОБА_3, ОСОБА_2 , суд правильно виходив з того, що вони були видані з порушенням ст. 118 ЗК України та інструкції про порядок складання видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4.05.1999 року з наступними змінами, оскільки межі не були узгоджені із співвласниками будинку. Тому правомірно визнані судом недійсними і послідуючі укладені на ім"я ОСОБА_4 договір дарування на частину земельної ділянки, подарованої останній відповідачами та державний акт , виданий на підставі цього договору.

В цій частині рішення суду відповідає вимогам закону , матеріалам справи , і підстав для скасування і цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим не можна погодитись з висновками суду в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки вони суперечать обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, буд. АДРЕСА_1, що
належить сторонам розташований на земельній ділянці площею 1292 кв.м. Рішенням
виконкому  Броварської  міськради      від  26.11.2002   року №   452      відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку пл. 629 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Суд, визначаючи порядок користування земельною ділянкою відповідно до плану розділу землі за першим варіантом визначив відповідачам у користування земельну ділянку площею 659 кв.м., хоча згідно рішення виконкому Броварської міськради від 26.11.2002 року № 452 відповідачам передано у приватну власність земельну ділянку, пропорційно їх частці в будинку площею 629 кв.м. і це рішення виконкому ніким не оспорювалось, дану обставину суд до уваги не прийняв.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1996 року № 13 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", суд визначаючи порядок користування земельною ділянкою повинен вказати в резолютивній частині рішення розміри й межі тих земельних ділянок, які має використовувати кожна із сторін , і тих, які виділено для спільного користування , а також зазначити , як мають сторони проходити до будинку, будівель, споруд та на вулицю, суд же в своєму рішенні цього не зазначив, тобто не розглянув всі вимоги.

За наведених обставин рішення суду відповідно до положень п.5 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду І інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, права та обов'язки сторін, перевірити обгрунтованість доводів та заперечень сторін, зібраним доказам дати належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307,311,315 ЦПК України, колегія суддів ,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково

Рішення Броварського міськрайсуду від 16.04.2008 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати і справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею. В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців s моменту її проголошення.