Справа №22-ц-2383/08     Головуючий у 1  інстанції Голуб А.В.

Категорія   1, 51, 53     Доповідачу  11  інстанції   Оношко Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19   серпня 2008 року колегія судді в судової   палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Яворського М.А., суддів Малорода О.І.,   Оношко Г.М., при секретарі      Гриньовій С.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-
приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення   заборгованості       по   заробітній       платі, компенсації   за невикористану відпустку та учбову відпустку, стягнення моральної шкоди та повернення трудової книжки.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

встановила:

У серпні 2008 року позивачка звернулася до відповідача з названим позовом. У позові зазначала, що з 28 серпня 2006 року по 07 квітня 2007 року працювала у відповідача продавцем. її заробітна плата повинна була становити 600 грн. Відповідач забрав її трудову книжку нібито для оформлення трудового договору.

При звільненні з'ясувалося, що трудовий договір з нею не укладався, запис у трудову книжку не вносився, трудову книжку відповідач їй не повернув.

Остаточний розрахунок при звільненні відповідач не провів, а саме не виплатив частину заробітної платив сумі 221 грн., компенсації за невикористану відпустку 428 грн.55 коп., компенсації за час учбової відпустки 571, 4 грн. .

Просила стягнути з відповідача зазначені кошти, а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн., зобов"язати відповідача зробити відповідний запис у трудову книжку та повернути   трудову книжку.

Доповнивши в процесі розгляду справи позовні вимоги, остаточно просила стягнути з відповідача , крім того, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв"зку з затримкою видачі трудової книжки в сумі 5771,14   грн., моральну шкоду   8992, 09 грн.,   витрати    на проїзд   та телеграму 30 грн.60коп , 0,60 коп. за виготовлення ксерокопій, а всього 16015, 38 грн., зобов"язати відповідача зробити запис у трудовій книжці, що   вона з 28   серпня 2006   року по   04   квітня   2007   року   працювала   у відповідача, що з 04 квітня 2007 року звільнена з роботи за згодою сторін та повернути трудову книжку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року   в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з підстав неповного з'ясування судом обставин , що мають значення для справи , невідповідності висновків суду обставинам справи   та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи в порядку с т. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про відмову в позові , суд виходив з того , трудовий договір в письмовій формі відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України між сторонами не укладався, позивачка не брала на себе зобов'язань по виконанню роботи продавця в магазині з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а відповідач не зобов'язувався виплачувати позивачці заробітну плату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку     що     між    позивачкою та    відповідачем    існували    не    трудові    відносини,    що    регулюються законодавством про працю, а   цивільно - правові відносини. Однак з   таким висновком   суду     колегія   суддів   погодитися не може , оскільки він не відповідає наявним у матеріалах справи доказам .

З матеріалів справи вбачається, що проведеною прокурором перевіркою дотримання трудового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_3 було встановлено, що відповідач використовував найману працю в магазині „Аладін" без укладення в установленому законом порядку трудових договорів , в тому числі позивачка працювала без укладення трудового договору з 28 серпня 2006 року по 12 березня 2007 року. Враховуючи наведене , прокурор вважав, що ОСОБА_3 має бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ч.1  ст. 41  КУпАП.

Зазначену обставину частково підтвердив також сам відповідач/ а. с. 19/, який частково визнав позов та підтвердив , що позивачка працювала продавцем в магазині з 18 грудня 2006 року по 11 березня 2007 року, за домовленістю між ними її оклад становив 420 грн., тому відповідач погодився виплатити позивачці компенсацію за  невикористану відпустку за вказаний період в сумі 77, 7 грн., що він постановою судді був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення
трудового законодавства. Зазначені обставини відповідач підтвердив також     в     судовому  засідання     04   грудня  2007     року     /  а.с.36-37/ доповнивши, що позивачка за усною домовленістю працювала в магазині по тижню з 08 год. до 18 год., він розрахувався з нею остаточно 20 червня 2006 року.

За наведених обставин , коли об"єктом відносин, що склалися між сторонами , був сам процес праці , а не її результат, позивачка була фактично допущена до роботи та виконувала трудові обов"язки погодитися з висновком суду про те , що позивачка не перебувала з відповідачем у трудових відносинах не можна.

За правилами ст. 24 - 1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою - наймачем фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості у порядку , визначеному законодавством. Такий Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затверджений Міністерством праці та соціальної політики від 08.06.2001 № 260.

За викладених обставин суду слід було з"ясувати , з яких причин трудовий договір у письмовій формі з позивачкою не був укладений , з урахуванням вимог ч.1 ст.11 та ч.4 ст. 10 ЦПК України більш детально з"ясувати характер спірних правовідносин, позовні вимоги, та обговорити питання про залучення до участі у справі державної служби зайнятості , прав та обов'язків якої , відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою , безпосередньо стосуються позовні вимоги ОСОБА_2

У зв"язку з наведеним рішення суду не можна   вважати законним   та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом вирішено питання про права та обов'язки особи, що не брала участі у справі - державної служби зайнятості за місцем проживання відповідача.

Керуючись п.4ч.1 ст. 311, ст. 315    ЦПК України, колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу       ОСОБА_2    задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.