УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

5 серпня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про  визнання  недійсним

договору   купівлі-продажу   житлового   будинку,   відшкодування

моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ружинського районного суду від 20 червня 2008 року, -

встановив:.

Рішенням Ружинського районного суду від 20 червня 2008 року відмовлено в позові ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та задовольнити її позовні вимоги. Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що нотаріус в один день посвідчила заповіт та договір купівлі-продажу на ОСОБА_3, не врахував її пояснень про те, що вона не отримувала гроші за будинок, ніколи не виявляла наміру продати будинок. Введення її в оману підтверджується діями нотаріуса, яка не роз'яснила, що посвідчує договір купівлі-продажу та давала його підписувати у машині, допустила порушення вимог Інструкції про вчинення нотаріальних дій. На думку позивача суд необ'єктивно розглянув справу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що 23.03.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу жилого АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом (а.с.51).

Зазначений правочин оспорений ОСОБА_1 як вчинений під впливом обману, тобто з підстав, передбачених ст.230 ЦК України. Згідно із зазначеною нормою правочин визнається недійсним якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Справа №22ц/1529     Головуючий у суді 1 -ї інстанції Нейло В.М.

Категорія 20     Суддя-доповідач Головчук С.В.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді настати не можуть.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилалась на те, що вона мала на меті укласти заповіт на ОСОБА_3 та вважала, що саме такий правочин вчиняє. На думку позивача омана полягає в тому, що ні ОСОБА_3, ні нотаріус не повідомили їй про укладення договору купівлі-продажу будинку.

Проте ОСОБА_1 вміє читати, що підтвердила при допиті в апеляційному суді, самостійно вчиняє підписи та написи, про що свідчить зміст заповіту на а.с.79. Про повідомлення відповідачами хибних відомостей про обставини купівлі-продажу будинку позивачка не вказує.

За наведених обставин суд дійшов обгрунтованого висновку, що підстав для визнання оскаржуваного ОСОБА_1 договору купівлі-продажу із зазначених останньою підстав не було.

Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам закону, висновки суду обґрунтовані, підстав для його скасування або зміни немає.

Керуючись ст.ст.209, 303,307,308,313-315 ЦПК України, суд –

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ружинського районного суду від 20 червня 2008 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.