Справа № 22-Ц-2916/2008     Головуючий в 1 інстанції Чірков Г.Є.

Доповідач в 2 інстанції Дьоміна О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2008 року колегія суддів   судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого:   Дьоміної О.О.,

суддів:     Сліпченка О.І., Малород О.І.

при секретарі: Сторожук І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 травня 2008 року у цивільній справі за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачами зобов'язань по сплаті коштів за надані послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води в період з 1 вересня 2006 року по 1 березня 2008 року, які просив з них стягнути в розмірі 2 353 грн. 42 коп.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 травня 2008 року в задоволенні позову Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах наведених доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, членами його сім'ї, які в ній проживають згідно довідки від 18 грудня 2007 року № 3776.

Відповідачі є споживачами комунальних послуг - централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, що надавалися ВРКП «Вишгородтепломережа».

Розмір заборгованості відповідачів, як вважав відповідач, за надані послуги опалення, виходячи з поданих розрахунків, становить 2 353 грн. 42 коп., що утворилася в період з 1 жовтня 2006 року по 1 березня 2008 року, пославшись на те, що за змістом статей 67, 156 і 162 ЖК України власник та повнолітні члени його сім'ї зобов'язані оплачувати комунальні послуги, на яких покладається солідарна відповідальність за зобов'язання, що випливають із права користування житлом.

Відмовляючи у позові суд зазначив, у вересні 2006 року в квартирі відповідача проведено монтажні роботи з приводу відключення від системи центрального опалення та влаштування автономного внутрішньо-будинкового газового обладнання, згідно робочого проекту у відповідності до технічних умов СШП та договору рахунку № 4 82 на проведення цих робіт.

У зв'язку із завершенням монтажних робіт, врізкою та веденням в експлуатацію спорудженої системи індивідуального опалення за рахунок газопостачання, депутатом Катюжанської сільської ради складено акт про відключення згаданої квартири від системи центрального опалення, що було здійснено 23 вересня 2006 року.

Представником ВРКП «Вишгородтепломережа» згадана квартира не обстежувалася.

Договір про надання житлово-комунальних послуг сторони між собою також не укладали.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, у справі відсутні й позивачем не доведені дані про те, що в

період з 1 жовтня 2006 року й до нині, відповідачам надавалися послуги з опалення квартири на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а вони їх отримували і є споживачами такого виду житлово-комунальних послуг відповідно: п. 5 ч.3 ст.20 цього Закону.

Згідно довідки № 263 відповідачі станом на 15 жовтня 2006 року заборгованості по оплаті послуг теплопостачання перед позивачем не мають.

Що стосується оплати послуг гарячого та холодного водопостачання, то згідно довідки про проведення нарахувань за комунальні послуги, станом на 1 березня 2008 року в цій частині відповідачі заборгованості також не мають і такі послуги оплачували своєчасно.

За таких обставин підстав до настання цивільно-правової відповідальності, відповідачів щодо сплати суми боргу, про яку просить позивач, суд не вбачає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Порушених прав позивача, які б підлягали захистові в цій справі судом не виявлено.

За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна  скарга, в якій відповідач послався на порушення судом вимог закону, підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.3ОЗ, 304, ст.307, ст.308, ст.ст.313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» - відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 травня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.