справа № 22ц-1275/2009рік                                                   головуючий у 1 інстанції – Очеретяний Є.В.

категорія – спори, що виникають із                                     доповідач – Гірський Б.О.

сімейних правовідносин (48)                  

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      22 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в  складі :

        головуючого  -  Ткач О.І.

        суддів  -  Гірського Б.О., Бахметової В.Х.

                                        при  секретарі  -  Жовняревич Т.М.

        з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.10.2009 року позов задоволено.

"Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 25 вересня 2009 року до досягнення нею повноліття.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 51 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити і зменшити розмір призначених йому до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини до 250 грн., посилаючись на неможливість щомісячної сплати призначеного судом розміру аліментів, оскільки не працює, не має можливості працевлаштуватися в зв’язку з відсутністю роботи та має на утриманні іншу малолітню дитину від другого шлюбу.

Позивачка ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечила та вказала, що рішення суду першої інстанції є законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом першої інстанції встановлено, що від спільного проживання сторони у справі мають одну неповнолітню дитину: дочку – ОСОБА_3, 1999 року народження.

Дитина проживає разом з позивачкою.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує свого обов’язку по утриманню неповнолітньої дитини.

За вказаних обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність в ОСОБА_4 обов’язку утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття і обґрунтовано стягнув аліменти на її утримання в користь позивачки.

Разом з тим, суд не вірно визначив розмір стягуваних з ОСОБА_4 аліментів  в сумі 600 грн. на утримання дитини, оскільки не в повній мірі враховано матеріальне становище платника аліментів та наявність в нього іншої малолітньої дитини.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В силу вимог ст. 182 СК України та п. 17 постанови №3 від 15.05.2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач, як доказ свого скрутного матеріального становища і відповідно відсутності в нього можливості сплачувати призначений судом розмір аліментів – 600 грн., зазначає важкість працевлаштування на даний час та наявність іншої малолітньої дитини – дочки ОСОБА_5, 2008 року народження від другого шлюбу.

Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги матеріальне становище в якому зараз перебуває платник аліментів, а також наявність роботи і доходу в стягувачки аліментів, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення підлягає зміні в частині розміру присуджених до стягнення аліментів, який слід зменшити до 450 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

В И Р І Ш И Л А :

          апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.10.2009 року змінити.

Зменшити щомісячний розмір присуджених до стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 600 грн. до 450 грн.

Врешті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: