справа № 22ц-1222/2009рік головуючий у 1 інстанції – Парфенюк В.І.
категорія – спори про захист честі, гідності доповідач – Гірський Б.О.
та ділової репутації (40)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
при секретарі - Жовняревич Т.М.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеже
ною відповідальністю "Агенція журналістських розслідувань" про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності й ділової репутації, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Чортківського районного суду від 28.09.2009 року відмовлено у задоволенні пред’явленого ОСОБА_1 позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в повному обсязі задовольнити пред’явлені ним вимоги.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно порушення його особистих немайнових прав і безпідставно відмовив у спростуванні поширеної відносно нього недостовірної інформації, яка ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.
З матеріалів справи вбачається, що в лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_1 на 37 сторінці в рубриці "ІНФОРМАЦІЯ_2" опубліковано статтю ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_3" такого змісту: "Суди, апеляції, адвокати.. – зітхає ОСОБА_2. – Уже четвертий рік я не маю спокою через численні судові засідання. Давно вже махнув би рукою, однак у мене є внучка-сирота, права якої я відстоюю».
«Ця історія почалася ще в період розпаду СРСР, - каже він.- Мій, нині покійний зять ОСОБА_3 отримав на території Білецької селищної ради (Чортківський район Тернопільської області — Авт.) земельну ділянку з правом забудови. Невдовзі почав зводити там особняк. ОСОБА_4 працював на державній роботі, то всі документи щодо права власності оформив на свого брата. Хатину зводив, як-то кажуть на два входи: одну половину — собі, іншу — знедоленому братові».
“У дев'яностих мій зять переживав некращі часи — продовжує пан ОСОБА_2,- з фінансами було стужно. Будівництво зупинилося, а відновили його аж у 2002 -му. За два роки майже закінчили хату. Та сталася трагедія — зять загинув у автокатастрофі, сім'я втратила годувальника. Незважаючи на вік, мені довелося утримувати родину.
Тим часом я звернувся до брата мого загиблого зятя із проханням переписати половину будинку на внучку — треба ж їй свій куток мати. Дівчина вже в інститут вступила, тай заміж скоро виходити. Проте її дядько сказав, що нічого їй не віддасть — мовляв, самому треба!
Змиритися з таким свавіллям я не міг — подав до суду. Село в нас невелике, всі добре один одного знають. Тому багато людей (майстри, які будували хату; чиновники, що погоджували необхідну документацію; продавці будматеріалів, в яких зять купував все необхідне...) засвідчили, хто є фактичним власником будинку . Завдяки цим свідченням і підтверджуючим документам ми виграли справу в місцевому райсуді, який зобов’язав відповідача передати половину особняка у власність моєї внучки.
Здавалося б, справедливість восторжествувала. Однак, відповідач подав апеляцію. І знову довгі місяці судової тяганини! Проте апеляційний суд прийняв рішення на нашу користь! Тоді брат покійного зятя подав іще одну апеляцію, мовляв з'ясувалися нові подробиці справи. Після цього Тернопільський апеляційний суд постановив розглядати справу в місцевому райсуді . І знову прийняте рішення на нашу користь. Та опонент усе ж не здається — подає апеляцію, залучивши до розгляду справи нових свідків!
Минає четвертий рік цієї судової епопеї. То нехай моя історія стане наукою для інших. Треба пам'ятати життєву історію: любімося як брати, а рахуймося як жиди! Адже вже через два тижні після смерті брата він швиденько переоформив будинок на свою дружину... Ех! Краще б я ті гроші, які витратив на суди та адвокатів, дитині віддав!"
Поруч із статтею розміщено копію витягу із заочного рішення Чортківського районного суду від 12.12.2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, Чортківської районної державної адміністрації, Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пивовара В.А. про часткове визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, а також розміщено фотографію спірного будинку.
Вважаючи, що викладені в статті обставини щодо земельної ділянки; зведеної на ній будівлі; сторін справи, яка знаходиться на розгляді в суді першої інстанції містять неточності і в сукупності з поміщеною копією судового рішення, яке скасоване судом апеляційної інстанції, становлять недостовірну інформацію, яка ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію просив її спростувати у спосіб, в який вона була поширена.
Згідно роз'яснень, даних в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", "в ирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду".
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні пред’явленого позивачем ОСОБА_1 позову виходив з того, що виклад тексту в інтерв’ю ОСОБА_2 не містить інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
З даним висновком погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки зміст інтерв’ю ОСОБА_2 в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" є його оціночними судженнями, вираженням суб’єктивної думки і поглядів, якими він ділиться з читачами про підстави звернення до суду та перебіг розгляду позову його близьких про визнання права на майно його померлого зятя.
Тому, дані судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.09.2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: