У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року, яким

                                         ОСОБА_1,

                                         ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                         уродженця та мешканця м. Донецька,

                                         не судимого,

засуджено:

- за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за п.п. 2,6 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

           На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

           ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31 травня 2006 року вранці, перебуваючи у АДРЕСА_1, де мешкали ОСОБА_3, його співмешканка ОСОБА_4 та її малолітній син ОСОБА_5 - 1997 року народження, вирішив вчинити крадіжку їх майна після того, як господарі підуть з дому.

           У період часу з 8-ї години 30 хвилин до 9-ї години ОСОБА_1 залишив будинок та повернувся між 9-ю та 10-ю годинами, коли нікого з його мешканців не було вдома. З метою крадіжки чужого майна, шляхом виставлення кухонного вікна, засуджений проник у будинок і почав упаковувати належну потерпілим електронну апаратуру та інші цінності, проте був застигнутий на місці вчинення злочину ОСОБА_5, який несподівано повернувся зі школи.

           Бажаючи довести до кінця свій злочинний намір щодо заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_1 вирішив вчинити напад на ОСОБА_5 та позбавити його життя.

Вискочивши у двір вказаного будинку, ОСОБА_1 взяв там теслярську сокиру, повернувся у будинок та завдав ОСОБА_5 не менше трьох ударів обухом сокири по голові, від яких потерпілий помер на місці.

           Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння і основи черепа та крововиливами під оболонки, в рідину і шлуночки мозку, що ускладнилося набряком головного мозку.

           Вбивши ОСОБА_5, ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на загальну суму 5995 гривень.

 У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначає про те, що вирок щодо ОСОБА_1 не містить доказів його вини за ч.4 ст. 187 КК України та п. п. 2,6 ч.2 ст. 115 КК України і ґрунтується у цій частині на припущеннях, посилається на допущену у справі неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Просить вирок скасувати, а справу  - направити на нове розслідування.

           У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 містяться доводи, аналогічні тим, які навів у своїй скарзі захисник. Засуджений також просить вирок щодо нього скасувати, а справу - направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав касаційні скарги, міркування прокурора, який просив залишити скарги без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1 - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

         Як видно з матеріалів справи, на досудовому слідстві у присутності захисника ОСОБА_2 ОСОБА_1 визнавав, що 31 травня 2006 року вранці, перебуваючи у будинку свого родича ОСОБА_3 та його співмешканки ОСОБА_4, він вирішив вчинити крадіжку їх майна після того, як господарі підуть з дому. 

            Коли малолітній ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли з дому, він також залишив будинок, проте приблизно через 10-15 хвилин повернувся.. Шляхом виставлення кухонного вікна він проник у будинок, одягнув  рукавички для фарбування волосся, які раніше взяв у будинку, і почав упаковувати належну ОСОБА_3 та ОСОБА_4 електронну апаратуру та інші цінності. Зателефонував своєму знайомому ОСОБА_6 та попросив, щоб той під'їхав в обумовлене місце і допоміг продати викрадене. Почувши, що відчиняються вхідні двері, він перелякався і сховався за дверима дитячої кімнати. Через декілька хвилин у кімнату зайшов ОСОБА_5, який його побачив та спитав, що він тут робить. Він йому нічого не відповів, а лише вискочив у двір та взяв теслярську сокиру. Спочатку він хотів оглушити ОСОБА_5 для того, щоб він йому не заважав винести речі, проте злякавшись, що може сісти у тюрму, завдав йому декількох ударів сокирою в область голови, забрав викрадене та залишив будинок.

 Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, під час проведення якого ОСОБА_1 в присутності захисника на місці детально розповів про обставини вчинення ним злочинів ( т. 1 а.с. 100-105).

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що 31 травня 2006 року близько 9-ї години йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив приїхати до БК ім. Шевченка для того щоб допомогти забрати якісь речі. Скориставшись послугами приватного таксі, він приїхав в обумовлене місце, зустрівся із ОСОБА_1, після чого відвезли до ОСОБА_7 речі, що були у засудженого. 

За показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 31 травня  2006 року приблизно між 9-ю та 10-ю годинами, вони біля БК ім. Шевченка  бачили одягнутого у світлу куртку з капюшоном хлопця, який  ніс якісь речі.

Як видно з протоколу огляду місця події, у коридорі АДРЕСА_1 був виявлений труп ОСОБА_5 зі слідами насильницької смерті. Крім того, в коридорі вказаного будинку було виявлено та вилучено теслярську сокиру зі слідами речовини бурого кольору ( т.1 а.с. 7-29).

За висновком судово-медичної експертизи № 1675 від 29 червня 2006 року, на трупі ОСОБА_5 були виявлені наступні тілесні ушкодження: рани лобної області зліва, в центрі тім'яної області, садна лобної області зліва, завушної області зліва, лівої скронево-тім'яної області, синець лівої вушної раковини, крововиливи в м'які покрови голови лобно-тім'яної області зліва, баготоосколковий перелом кісток склепіння та основи черепа тім'яно-скроневої області зліва, численні розриви твердої та м'якої мозкових оболонок тім'яно-скроневої області зліва, з ділянками розтрощення речовини головного мозку, рідка кров у шлуночках головного мозку.  

Всі вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету, яким міг бути обух сокири та за обставин, вказаних ОСОБА_1 при проведенні відтворення обстановки та обставин події.

Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння і основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину і шлуночки мозку, що ускладнилося набряком головного мозку ( т. 2 а.с. 4-6).

  Згідно з висновком судово-цитологічної експертизи № 837 від 4 липня 2006 року на змивах сокири, яка була виявлена та вилучена при огляді місця події, виявлена кров, яка могла походити, як від ОСОБА_11 так і від ОСОБА_1, якщо він мав пов'язані з кровотечею ушкодження ( т. 2 а.с. 14-17).

 Згідно з висновками судово-цитологічної експертизи № 838 від 6 липня 2006 року на футболці та правій сандалії, які належать ОСОБА_1, а також на поліетиленових рукавичках виявлена кров, яка могла походити, як від ОСОБА_5 так і від ОСОБА_1, якщо він мав ушкодження,  пов'язані з кровотечею( т. 2 а.с. 21-25).

Як видно з матеріалів справи, під час судово-медичного огляду ОСОБА_1 1 червня 2006 року будь-яких ушкоджень у нього виявлено не було (т.1 а.с. 58, т.2 а.с. 10). 

Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи № 73 від 14 липня 2006 року сліди взуття, які були виявлені на місці події злочину, ідентичні за груповою належністю з підошвою взуття, вилученого у ОСОБА_1 ( т. 2 а.с. 68-88).

Отже, висновками зазначених експертиз підтверджуються показання ОСОБА_1 щодо знаряддя злочину, механізму спричинення і локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого та способу його вбивства. 

          Висновки цих  експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечать фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам, а тому обґрунтовано визнані судом достовірними доказами.

 На підставі аналізу й оцінки розглянутих у судовому засіданні доказів апеляційний суд дійшов вірного висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті малолітньому ОСОБА_5 з корисливих мотивів під час нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за п.п. 2,6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочинів, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового і судового слідства є безпідставними.

Посилання у касаційних скаргах засудженого та його захисника на те, що суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, є необґрунтованими, оскільки, як видно з вироку, показання зазначених свідків були проаналізовані судом і їм дана оцінка в сукупності з іншими доказами в справі.   

          Покарання призначено ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

          Вирок щодо ОСОБА_1 є законним і обґрунтованим, будь-яких передбачених ст. 398 КПК України підстав для його скасування чи зміни при перевірці справи у касаційному порядку не виявлено.

  На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

                                          у х в а л и л а:

    касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. 

                                                Судді: 

       Кривенда О.В.                     Шевченко Т.В.                    Лавренюк М.Ю.