Справа 2-а-4254/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої - судді Кондратенко Л.П.
при секретарі – Дячковій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роменської міської Ради, Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання про визнання неправомірною відмову в наданні дозволу на обладнання автономної системи теплопостачання і гарячого водопостачання , -
В С Т А Н О В И В:
3 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власницею квартири №28, що знаходиться по вул. Калгнишевського,44. Якість послуг з централізованого опалення даної квартири не задовольняє її потреб, оскільки до початку опалювального періоду та певний час після його закінчення температура повітря в квартирі не відповідає санітарним нормам, тому вона змушена обігрівати її за допомогою електрообігрівачів. Її право на гарантований рівень споживання потребує обладнання в указаному приміщенні системного опалення та гарячого водопостачання. Вона звернулась до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП. Листом від 19.06.2009 р. № 03-26/1242 вказана комісія повідомила, що відключити від центрального опалення можна тільки увесь житловий будинок за згодою всіх власників житлових і не житлових приміщень, які у ньому знаходяться. Крім того, комісія розглядає надані документи лише у відповідності до затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання міста, але в даній схемі будинок по вул. Калнишевського,44 не віднесений до переліку тих будинків, які рекомендується відключити від мережі централізованого опалення.
Враховуючи викладене, позивачка прохає суд визнати за нею право на відключення належної їй квартири №28 що знаходиться за адресою: м.Ромни, вул. Калнишевського,44 від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та на влаштування в указаній квартирі індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та гарячого водопостачання, а також визнати протиправною відмову постійно діючої міжвідомчої комісії виконкому Роменської міської Ради з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання у наданні згоди на відключення цього приміщення від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та зобов'язати зазначену комісію прийняти рішення щодо відключення належної їй квартири від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання, улаштування в квартирі індивідуальної (автономної)системи теплопостачання і гарячого водопостачання, збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що як колективний орган постійно діюча міжвідомча комісія ніякого рішення не приймала, тобто відмови не було. У даному випадку позивачці 19.06.2009 року було направлено листа № 03-26/1242, в якому роз’яснено, що відключення належної їй квартири можливе лише за згодою всіх мешканців будинку і лише у відповідності до затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання міста. Але будинок, в якому розташована квартира позивачки, не віднесений до переліку тих будинків, які рекомендується відключити від мережі централізованого опалення .
Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши надані сторонами письмові докази, дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування квартири, посвідченого 30.06.2009 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_3, позивачці ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
Позивачка є споживачем послуг з централізованого опалення, проте якість цих послуг не задовольняє її потреб і її право на гарантований рівень споживання потребує обладнання в квартирі системного опалення та гарячого водопостачання.
Позивачка звернулась із заявою до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП про надання дозволу на відключення від системи централізованого опалення та влаштування в квартирі індивідуального опалення та гарячого водопостачання.
Листом заступника Роменського міського голови, голови постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП ОСОБА_4 від 19.06.2009 р. № 03-26/1242 позивачці було роз’яснено, що згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства за №169 від 6.11.07 р. внесені зміни до Наказу №4 від 22.11.05 р. "Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання при відмові споживачів від центрального опалення", тому відключити від центрального опалення можна тільки увесь житловий будинок за згодою всіх власників житлових і не житлових приміщень, які у ньому знаходяться. Крім того, комісія розглядає надані документи лише у відповідності до затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання міста. В даній схемі житловий будинок по вул. Калнишевського,44 не віднесений до переліку тих будинків, які рекомендується відключити від мережі централізованого опалення (а.с. 11).
Даним листом позивачці було фактично відмовлено в наданні дозволу на відключення від системи централізованого опалення та влаштування в квартирі індивідуального опалення та гарячого водопостачання.
Розгляд виконавчим органом місцевого самоврядування заяв про надання громадянам дозволу на відключення від мереж централізованого опалення згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є реалізацією таким органом своїх владних управлінських функцій, оскільки лише після розгляду таких звернень і прийняття відповідного рішення виникають обов»язки та права по його виконанню.
Відповідно до ст. 3 КАС України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган місцевого самоврядування, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, є спором адміністративної юрисдикції.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження рішення органів місцевого самоврядування. Дані правовідносини підлягають до розгляду саме адміністративним судом.
Рішенням № 48 від 15.02.2006 року виконавчого комітету Роменської міської Ради Сумської області створено постійно-діючу міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання з посиланням на ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанову КМУ від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення і гарячого водопостачання і водовідведення», наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово – комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» в складі 11 осіб, керівників контролюючих та господарюючих органів м. Ромни (голова комісії ОСОБА_4 – заступник міського голови).
Суд не погоджується з позицією відповідача, викладеною в листі № 19.06.2009 р. № 03-26/1242, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, у тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.
Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою та у своєму (власному) інтересі.
В той же час, відмова відповідача в наданні дозволу на відключення квартири від централізованої системи опалення, фактично обмежує права позивачки, як власниці, вільно користуватися та розпоряджатися належним їй нерухомим майном (магазином), пов’язуючи її право на вибір індивідуального опалення та теплопостачання із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. Тобто у даному випадку воля власниці розпоряджатися квартирою на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.
Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
Враховуючи викладене, Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства за №169 від 6.11.07 р., яким внесені зміни до Наказу №4 від 22.11.05 р. "Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання при відмові споживачів від центрального опалення", на який відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, суперечить вимогам закону.
Якщо суд, який вирішує справу, впевнений, що нормативно-правовий акт не відповідає або суперечить законові або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини, як акт законодавства вищої юридичної сили.
Такий висновок суду ґрунтується на положеннях п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», які зобов'язують суд оцінювати на відповідність як Конституції, так і Закону нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу в тому числі накази, інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ, організацій.
За обставини, коли права позивачки, як власниці квартири, були порушені відмовою постійно діючої міжвідомчої комісії виконкому Роменської міської Ради з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, то відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач не довів суду правомірність свого рішення.
Враховуючи ту обставину, що обов’язок надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладається на виконавчі органи місцевого самоврядування, саме виконком Роменської міської Ради зобов»язаний розглянути заяву користувача (власника) квартири на облаштування індивідуального (автономного) опалення, тому суд не вправі брати на себе повноваження органу місцевого самоврядування, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визнання права на відключення від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання належної йому квартири з облаштуванням індивідуальної ( автономної) системи теплопостачання та гарячого водопостачання, із зобов»язанням зазначеної постійно діючої міжвідомчої комісії надати дозвіл на улаштування індивідуальної ( автономної) системи теплопостачання та гарячого водопостачання, збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації та на відключення квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку ,що права позивачки були порушені і
підлягають захисту у судовому порядку шляхом часткового задоволення її позову.
Керуючись ст. 6-14, ст. 18 ч.1 п.2, ст. 71 ч.ч. 1, 2, ст. ст. 86, 159-163, ст. ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 41, 55 Конституції України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роменської міської Ради, Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання про визнання неправомірною відмову в наданні дозволу на обладнання автономної системи теплопостачання і гарячого водопостачання – задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконкому Роменської міської ради у наданні згоди на відключення належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання
В іншій частині позову в задоволенні відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з надісланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Копія вірна
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Л ОСОБА_5