СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
9 серпня 2006 року | Справа № 2-8/1800-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Шамшедінов Рідван Назімович, довіреність № 1207/2 від 12.12.2005 - відкрите акціонерне товариство "Джанкойський машинобудівний завод";
представник відповідача - не з'явився - фірма "Мараканд";
представник відповідача - не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД";
представник відповідача - не з'явився - Виконавчий комітет Джанкойської міської ради;
представник відповідача - не з'явився - Джанкойська міська рада;
представник відповідача - не з'явився - Джанкойська районна державна адміністрація;
представник відповідача - не з'явився - Чайкинська сільська рада;
представник відповідача - не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашський";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 12.04.2006 у справі № 2-8/1800-2006,
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" (вул. Промислова, 7,Джанкой,96100)
до Фірми "Мараканд" (вул. К. Маркса, 18,Сімферополь,95000)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" (вул. Промислова, 2,Джанкой,96103)
Виконавчого комітету Джанкойської міської ради (вул. К. Маркса, 15/7,Джанкой,96100)
Джанкойської міської ради (вул. К. Маркса, 15а,Джанкой,96100)
Джанкойської районної державної адміністрації (вул Леніна, 6,Джанкой,96100)
Чайкинської сільської ради (вул. К. Маркса, 15,Чайкине, Джанкойський р-н,96162)
Товариства з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашський" (4-й км., 65, к. 7,Ізумрудне, Джанкойський р-н,96116)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2006 (суддя Чумаченко С.А.) позов задоволено.
Визнано за відкритим акціонерним товариством "Джанкойський машинобудівний завод" право власності на майно, що знаходиться на базі відпочинку "Хвиля" а саме на: Будинок - вагон 8 =33,0 кв.м. , Будинок - вагон 8 = 33,0 кв.м., Будинок - вагон 8 =33,0 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75кв.м., будинок - кухня 8 =102,00кв.м., Будинок - їдальня 8 - 102,0кв.м., Будинок - більярд 8 =120,0кв.м., Будинок ЛТП 8 = 140,0кв.м., Погріб 8 = 26,0кв.м., Туалет 8 = 2,4кв.м., Будинок водонапірної башти 8 = 18,00кв.м., Підстанцію; Силового щита; Трансформатора; Насос; Водовід.
Визнано договір товарної позички (будинок-вагон, будинок-вагон, будинок 1 з кухнею, будинок 2, будинок 3 з кладовою, будинок 4, будинок 5, будинок 6, будинок 7, будинок 8, будинок 9, будинок 10 зі столовою, будинок 11, будинок 12 цех з виробництва мальків риби, будинок 13 цех з виробництва кормів з побутовою, будинок 14, будинок 15 водонапірна башта, будинок 16 гараж, будинок 17 туалет, будинок 18 погріб, підстанція для дизель-генератору, силові щити, трансформатор силової, насос глибинний, водовід в розмір 84880грн.), укладений між фірмою "Мараканд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" від 15 жовтня 1996 року недійсним.
Визнано договір позики тимчасових споруд (будинок-вагон, будинок-вагон, шості кімнатний будиночок, будинок 1, будинок 2, будинок 3, будинок 4,будинок 5, будинок 6, будинок 7, будинок 8, будинок 9, будинок 10, цех №1 та №2, приміщення для охранка, підстанцію для дизель-генератору, силовий щит СПМ-04-3, трансформатор силовий ТМ-100, насос глибинний ЄВЦ-8) від 04 квітня 2004 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашский" недійсним.
Суд витребував у товариства з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашский" майно, яке знаходиться на базі відпочинку "Хвиля" у вигляді 16 будинків: Будинок - вагон 8 =33,0 кв.м. , Будинок - вагон 8 = 33,0 кв.м., Будинок - вагон 8 =33,0 кв.м., Будинок 8 = 48,75кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., Будинок 8 = 48,75 кв.м., будинок - кухня 8 =102,00кв.м., Будинок - їдальня 8 - 102,0кв.м., Будинок - більярд 8 =120,0кв.м., підстанцію, силовий щит, трансформатор, насос.
Суд витребував у товариства з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД"- майно, що знаходиться на базі відпочинку "Хвиля" у вигляді 4 будиночків: Будинок ЛТП 8 = 140,0кв.м., Погріб 8 = 26,0кв.м., Туалет 8 = 2,4кв.м., Будинок водонапірна башта 8 = 18,00кв.м., водовід.
З товариства з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашский" на користь відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" стягнуто 51грн. - державного мита, 59грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" на користь відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" стягнуто 51грн. - державного мита, 59грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, також судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до розпорядження В.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006, суддю Сотула В.В. було замінено на суддю Лисенко В.А.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
15 жовтня 1996 року між фірмою "Мараканд" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" (позичальник) був укладений договір товарної позички, відповідно до якого кредитор видає позичальнику товарну позичку в розмір 84880грн., перелік майна, що передається за договором вказується сторонами додатково.
Відповідно до протоколу погодження за №1 до договору позики від 15.10.1996, фірма "Мараканд" (кредитор) надала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" (позичальник) прийняло наступне майно: будинок-вагон, будинок-вагон, будинок 1 з кухнею, будинок 2, будинок 3 з кладовою, будинок 4, будинок 5, будинок 6, будинок 7, будинок 8, будинок 9, будинок 10 зі столовою, будинок 11, будинок 12 цех з виробництва мальків риби, будинок 13 цех з виробництва кормів з побутовою, будинок 14, будинок 15 водонапірна башта, будинок 16 гараж, будинок 17 туалет, будинок 18, погріб, підстанція для дизель-генератору, силові щити, трансформатор силової, насос глибинний, водовід.
Надалі, товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашский" договір позики тимчасових споруд від 04.04.2004, відповідно до якого останній як позичальник прийняв в безоплатне користування дерев'яні споруди у кількості 16 штук, а також і підстанцію для дизель-генератору, силовий щит СПМ-04-3, трансформаторний силовий ТМ-100, насос глибинний ЄЦВ-8.
Відповідно до умов договору від 04.04.2004, товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" передало а товариство з обмеженою відповідальністю "РОК Сивашский" прийняло за актом приймання-передачі наступне майно: будинок-вагон, будинок-вагон, шості кімнатний будиночок, будинок 1, будинок 2, будинок 3, будинок 4, будинок 5, будинок 6, будинок 7, будинок 8, будинок 9, будинок 10, цех №1 та №2, приміщення для охранка, підстанцію для дизель-генератору, силовий щит СПМ-04-3, трансформатор силовий ТМ-100, насос глибинний ЄВЦ-8.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Листом за №1838/01-18 від 23.09.1984 Облвиконкомом надано Джанкойському машинобудівному заводу дозвіл на створення комісії для здійснення вибору земельної ділянки для проектування бази відпочинку на берегу озера Сиваш.
На підставі вищеназваного дозволу Джанкойським машинобудівним заводом господарським способом були побудовані 20 будиночків, підстанції, силовий щит, трансформатор, насос та водовід, що знайшло своє відображення в інвентаризаційних відомостях за 1994 рік, журналі зворотних відомостей за №33 від" 1992 року, плану капітального та поточного ремонту будівель та споруд РСУ Джанкойського машинобудівного заводу на 1989 рік., позивачем також був укладений договір підряду на будівництво водоводу на базі відпочинку "Хвиля".
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Розділом VIII Закону України "Про власність" передбачений захист права
власності.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про власність", власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Відповідно до пункту 8 статті 140 Господарського кодексу України, джерелами формування майна суб'єктів господарювання зокрема є джерела які не заборонені.
Відповідно до пункту 9 абзацу 6 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001, одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача" підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
При таких обставинах судова колегія вважає можливим визнати право власності на спірне майно за відкритим акціонерним товариством "Джанкойський машинобудівний завод" як таке що побудоване ним в процесі здійснення господарської діяльності за рахунок власних коштів та власними силами, іншими учасниками по справі не представлено інших доказів, на підставі яких зміг би зробити висновок про те, що спірне майно належить іншій особі, як само не представлено доказів які б спростовували доводи позивача та встановлені судом факти.
Отже на підставі вищеназваних встановлених фактів, апеляційна інстанція вважає, що спірні договори підлягають визнанню недійсними, так як 15.10.1996 між фірмою "Мараканд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" було укладено договір товарної позички, який в момент його укладення врегулювався відповідними положеннями ЦК УРСР.
Відповідно до пункту 10 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно
законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після
укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили.
Відповідно до статті 374 Цивільного кодексу УРСР, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Обсяг прав якими наділені сторони за договором позики, а саме позикодавець і характеризується обсягом його майнових прав, тобто дозвільних начал, що обумовлюють його права на укладення такого договору, а саме позикодавець і повинен бути або власником відчужуваного за договором майна, або мати інші майнові права які безпосередньо надають право на відчуження майна, шляхом передачі його в позику.
Судом встановленою, що товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" ніколи не було власником спірного майна, так суду не представлено інших доказів, так само як товариство з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" ніколи не мало і інших майнових прав на спірне майно, отже не мало права і передавати його іншим особам, в тому числі за цивільно-правовими угодами.
Більш того, договір товарної позички укладений між фірмою "Мараканд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД", від імені та в інтересах фірми "Мараканд" начебто підписаний його директором Алієвим Алі Юнусовічем також не відповідає вимог закону за наступними підставами.
Відповідно до довідки Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, дата смерті Алієва Алі Юнусовіча є 08.04.1995, про що зроблена актова запис за №1770 від 10.04.1995.
Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 154 Цивільного кодексу УРСР коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.
Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.
Відповідно до статті 9 Цивільного кодексу УРСР, здатність мати цивільні права і обов'язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік.
Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.
Отже на момент укладання договору, громадянином Алієвим Алі Юнусовічем, чий підпис стоїть на договорі від імені та в інтересах Фірми "Мараканд" не був праводієспособним у наслідок його смерті, тобто не міг вчиняти юридично значимих дій як фізична особа - директор фірми "Мараканд".
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" №3 від 28 квітня 1978 року, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави і заволоділа ним.
Виходячи з вищевисловленого, судова колегія вважає, що рішення господарського суду винесено при правильному застосуванні норм матеріального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
При таких обставинах, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2006 у справі № 2-8/1800-2006 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Декабрь ЛТД" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Г.К. Прокопанич
В.А. Лисенко