ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.2006  року                                                            Справа № 13/236

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Бойченка К.І.

                                                            Парамонової Т.Ф.

Секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

за участю представників сторін:

від  позивача                                                Селезньов А.В., директор, наказ №1

від 14.01.2004;

  

від 1-го відповідача                              представник до судового засідання

                                                            не прибув;          

від 2-го відповідача                                       Проказа А.М., начальник юридичного

відділу, довіреність №71

від 10.08.2006          

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                            Товариства з обмеженою

                                                            відповідальністю Завод „АкваПЛАСТ”,

                                                            м. Кремінна

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          05.07.2006

по справі          № 13/236 (суддя – Яресько Б.В.)

за позовом                                                  Товариства з обмеженою

                                                            відповідальністю Завод „АкваПЛАСТ”,

                                                            м. Кремінна

до  1-го відповідача                              Товариства з обмеженою

          відповідальністю Науково –

          виробничого підприємства

          „Нафтохімекологія”, м. Лисичанськ

     2-го відповідача          Приватного підприємства „Секьюріті бізнес компані”, м. Сєвєродонецьк

про                                               стягнення 122000 грн. 00 коп. збитків

ВСТАНОВИВ:

          

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод „АкваПЛАСТ”, позивач у справі, звернулося з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничого підприємства „Нафтохімекологія” та Приватного підприємства „Секьюріті бізнес компані” солідарно збитків в сумі 122000 грн. 00 коп., у тому числі:  54286 грн. 00 коп. витрати позивача на оплату праці за період з липень - вересень 2005 року; 2214 грн. 00 коп. – фінансова санкція; 65500 грн. у вигляді упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.05.2006 у справі №13/236 (суддя Яресько Б.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

В обґрунтування рішення місцевий господарський суд посилався на ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції виходив з того, що: позивачем не доведено, що заробітна плата ним сплачувалася саме працівникам, робочі місця  яких знаходились у спірних приміщеннях; позивач не надав доказів, що зазначені працівники весь зазначений ним час не працювали з вини відповідачів; позивачем не доведено протиправної поведінки відповідачів, розміру збитків та причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідачів та не одержаними ним доходами.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод „АкваПЛАСТ”, відповідач у справі, звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 14.07.2006 №2, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2006 у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що при винесені рішення суд першої інстанції: неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи; визнав встановленими обставини (відсутність вини в діях відповідачів) при відсутності таких доказів; порушив і неправильно застосував норми матеріального права.

Скаржник також посилається, що суд порушив норми процесуального права, а саме, розгляд справи без участі його компетентного представника у зв’язку з неповідомленням належним чином про час та місце судового засідання і таким чином був позбавлений можливості захищати свої інтереси.   

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі просить для повного та об’єктивного розгляду справи витребувати від господарського суду Луганської області справу №14/336пн, оскільки вважає, що в ній є докази, які мають значення для розгляду скарги по суті.

З метою отримання доказів протиправних та винних дій відповідачів у зв’язку з недопуском робітників позивача в приміщення, що орендувалося у період з 05.07.2005 по 29.09.2005, витребувати з відповідачів додаткові документи.

          ТОВ НВП „Нафтохімекологія”, 1-ий відповідач у справі, у судове засідання апеляційної інстанції не прибув, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденеції.

10.08.2006 позивач (заявник скарги) у судове засідання надав додаткові матеріали та заперечення.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги ТОВ Завод „АкваПЛАСТ” на рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2006 по справі №13/236 призначена судова колегія у складі: Баннова Т.М. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Єжова С.С. – судді.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду  від 09.08.2006  у справі №13/236  здійснено заміну у складі колегії суддів. Виключено зі складу колегії суддів головуючого суддю Баннову Т.М. та суддю Єжову С.С., введено до складу колегії суддів головуючого суддю Медуницю О.Є. та суддю Парамонову Т.Ф.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників позивача та 2-го відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся в суд із вимогами про стягнення з відповідачів збитків, що утворилися через перешкоди, які чинили відповідачі, у користуванні позивачем орендованим майном.

Аналізуючи надані матеріали, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.

Для вирішення спору по суті необхідно було встановити, насамперед, наявність порушення відповідачами прав позивача щодо користування орендованим майном.

Скаржник вважає, що ці обставини були доведені наданими ним документами:

- ухвалою господарського суду Луганської області від 12.08.2005 по справі №14/336пн про заборону  ПП „Секьюріті бізнес компані” і ТОВ НВП „Нафтохімекологія”  здійснювати будь – які дії з недопущення працівників позивача на їх робочі місця, розташовані за адресою: вул.. Свердлова, 416, м. Лисичанськ;

- рішенням господарського суду Луганської області від 26.06.2006 по справі №14/336пн;

- суд повинен був витребувати матеріали щодо відсутності повноважень керівника першого відповідача на прийняття наказу №11 від 06.07.2005 (а.с. 18);

- суд також повинен був об’єднати справи №13/236 та №14/336пн.

Такі доводи скаржника є необґрунтованими.

Ухвала суду по справі №14/336пн (а.с. 23) прийнята місцевим господарським судом в порядку ст.ст. 66-67 Господарського процесуального кодексу України, до з’ясування всіх обставин справи і тому не може бути доказом порушення відповідачами прав позивача.

Таким доказом може бути рішення суду, але на час прийняття місцевим господарським судом рішення по даній справі, рішення по справі №14/336пн не набрало законної сили, тому не могло бути покладено в основу оскаржуваного судового акту (ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, сторони не подавали суду рішення №14/336пн до матеріалів даної справи і воно місцевим господарським судом не досліджувалося.

Згідно пояснень представників позивача та 2-го відповідача в судовому засіданні 10.08.2006 - рішення по справі №14/336пн на час розгляду справи в апеляційній інстанції не оскаржено, набрало законної сили. Із його змісту вбачається, що суд першої інстанції встановив в діях відповідачів порушення прав позивача, як орендаря нежитлових приміщень. Дане рішення подано позивачем до справи на стадії апеляційного провадження (в судовому засіданні від 10.08.2006). Разом із тим судова колегія не може прийняти його до уваги, оскільки воно не було предметом дослідження суду першої інстанції.

Рішення по справі №14/336пн може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення №13/236.

Доводи скаржника стосовно того, що суд першої інстанції не з’ясував всіх обставин справи оскільки не об’єднав справи №13/236 та       № 14/336пн,   є   безпідставними,   оскільки    за   правилами             ст.58 Господарського процесуального кодексу України об’єднати можливо кілька однорідних позовних  заяв або справ. Зазначені справи не є такими (див. додаток скаржника б/н від 10.08.2006 – рішення по справі №14/336пн).

Щодо витребування судом першої інстанції додаткових матеріалів.

Місцевий господарський суд двічі відкладав розгляд справи з метою витребування додаткових матеріалів від всіх сторін, в тому числі щодо повноважень керівника першого відповідача.

Матеріали суду представлені не були.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже позивач повинен був представити докази своїх доводів, що не було зроблено.

Крім того, судова колегія вважає, що позивач безпідставно вимагав від суду при розгляді даної справи дослідження його прав на орендоване приміщення, обставин, що свідчать про порушення його прав відповідачами, оскільки це було предметом дослідження по справі №14/336пн за позовом про визнання права ТОВ „Завод „АкваПЛАСТ” на оренду нежитлових приміщень за договором оренди із першим відповідачем і про усунення перешкоди у здійсненні позивачем права користування орендованим приміщенням.

Таким чином, позивач мав би представити суду першої інстанції в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрало законної сили по справі №14/336пн, а не вимагати досліджувати ті самі обставини по даній справі.

Враховуючи сказане вище, судова колегія вважає, що в задоволенні клопотання скаржника (за апеляційною скаргою) про витребування додаткових матеріалів та справи №14/336пн слід відмовити, оскільки дані матеріали стосуються питання, що було предметом дослідження по зазначеній справі - встановлення фактів, що свідчать про вину відповідачів - рішення прийнято, набрало законної сили.

Щодо доведеності розміру вимог.

Так, на підтвердження сплати позивачем штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток у сумі 2214 грн. 00 коп., ним представлено податкове повідомлення – рішення та платіжне доручення №279 від 22.09.2005 на суму 2147 грн. 50 коп. із призначенням платежу – податок на прибуток за II квартал 2005 року.

Отже докази сплати позивачем штрафних санкцій – відсутні.

Декларації з податку на прибуток надані позивачем на підтвердження неотриманих доходів є податковою звітністю за I квартал і I півріччя 2005 року. Події, на які посилається позивач, як на факт порушення відповідачами його прав відбувалися у період з 05.07.2005 по 29.09.2005, отже представлені матеріали не стосуються обставин, що є підставою позовних вимог.

Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що заробітна плата ним сплачувалася саме працівникам, робочі місця яких знаходилися у спірних приміщеннях, що зазначені у розрахунку (а.с. 9), що вказані особи є працівниками позивача, які не працювали з вини відповідачів.

Позивачем у судове засідання апеляційного господарського суду 10.08.2006 надано платіжні відомості на видачу заробітної плати за липень, серпень, вересень 2005 року, але вони не приймаються до аналізу судовою колегією на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, як такі, що не були надані позивачем суду першої інстанції.

Щодо неможливості надання додаткових матеріалів, то судова колегія вважає, що у позивача була така можливість, розгляд справи відкладався судом першої інстанції двічі, позивач належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, в тому числі в останнє судове засідання 05.07.2006 про що свідчать реєстри заказної поштової кореспонденції Луганського апеляційного господарського суду.  

Враховуючи сказане вище судова колегія вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про недоведеність позивачем своїх вимог.

Судова колегія не погоджується із доводами скаржника за апеляційною скаргою про те, що неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки суд прийняв до уваги ті обставини і докази, що мають значення для справи.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 05.07.06 по справі №13/236 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи обставини справи, судова колегія вважає, що відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги необхідно віднести на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю Завод „АкваПЛАСТ”, м. Кремінна.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „АкваПЛАСТ” на рішення господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №13/236 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №13/236 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                 К.І. Бойченко

Суддя                                                                                 Т.Ф. Парамонова