У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Селівона О.Ф.
суддів	Кравченка К.Т., Мороза М.А.
за участю прокурора	Брянцева В.Л.
та засудженого	ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 22 грудня 2006 року щодо нього.

 

         Вироком суду

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, судимості не має

 

засуджено:

 

         за ч. 1 ст. 152 КК України на 5 років позбавлення волі;

         за ч. 1 ст. 162 КК України на 2 роки обмеження волі;

         за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.

 

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 15 років позбавлення волі.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1у доход держави 277 грн. 14 коп. судових витрат.

 

         ОСОБА_1 незаконно проник у житло, зґвалтував та, приховуючи раніше вчинений злочин, умисно вбив потерпілу.

 

         Як визнав суд, злочини було вчинено за таких обставин.

 

         У ніч на 23 травня 2006 року, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою придбання самогону прийшов до будинку АДРЕСА_1, де мешкала ОСОБА_2

 

         Коли ОСОБА_2 відмовила продати ОСОБА_1 горілку і зачинила перед ним двері, винний розбив каменем шибку і проник у будинок.

 

         Погрожуючи застосуванням насильства зґвалтував потерпілу. Коли          ОСОБА_2 пригрозила ОСОБА_1 повідомити про вчинене ним у міліцію, засуджений обмотав навколо шиї потерпілої халат і задушив її.

 

         У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність і необґрунтованість його засудження.

 

         На думку ОСОБА_1вирок постановлено із порушенням вимог ст. 369 КПК України. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені доказами і побудовані на припущеннях сфальшованих досудовим слідством.      На порушення вимог ст. 43 КПК України йому не роз'яснили його права як підозрюваного. Захисника надали тільки 30 травня, у той час як його було затримано 24 травня 2006 року.

 

         ОСОБА_1 зазначає, що досудове слідство було поверховим та однобічним. Слідчий безпідставно відмовив йому у проведенні очних ставок, не допитав свідків, на яких він вказував. Докази його причетності до злочину сфальшовані, а ті що свідчать на його користь - приховані. Вважає, що не взято до уваги те, що внаслідок незаконних дій слідчого, порушень його прав, застосування незаконних методів слідства, він обмовив себе.

 

         ОСОБА_1 просить вирок скасувати, звільнити його з-під варти, а справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю у його діях складу злочину.

 

         Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1підтримавшого свою касаційну скаргу, міркування прокурора про законність вироку і необґрунтованість вимог засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги засудженого, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

 

         Висновок суду, щодо доведеності винності ОСОБА_1у вчиненні злочинів за які його засуджено, стверджений сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, належним чином обґрунтований і є правильним.

 

         На обґрунтування свого висновку, суд підставно послався на первинні показання ОСОБА_1на досудовому слідстві де він пояснював за яких обставин він проник у будинок ОСОБА_2, зґвалтував її, а потім позбавив потерпілу життя, з метою приховання вчиненого ним злочину (зґвалтування). ОСОБА_1 повідомив про спосіб скоєння злочинів, кількість завданих потерпілій ударів та їх локалізацію. З показань ОСОБА_1убачається яким чином він здавлював органи шиї потерпілої і яким знаряддям (комір халату).

 

         Винний також повідомив про мотив вбивства, а також про обстановку та місце вчинення злочину, а також про положення трупа ОСОБА_2 у якому він залишив потерпілу після вбивства.

 

         Наведені винним дані узгоджуються із іншими доказами у справі, і зокрема, поясненнями свідків ОСОБА_3., неповнолітнього ОСОБА_4 про те за яких обставин вони виявили труп потерпілої, свідка ОСОБА_5. про місце та позу трупа ОСОБА_2

 

         Суд також підставно послався на показання свідка ОСОБА_6., яка підтвердила, що ОСОБА_1 22 травня 2006 року, приблизно о 22 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, просив її продати йому горілку.

 

         Свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8. підтвердили що до 21 години 30 хвилин 22 травня 2006 року потерпіла спілкувалася із ними.

 

         Відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2 настала від здавлювання органів шиї петлею (механічна асфіксія). Використання як знаряддя злочину, коліру халати потерпілої не виключається.

 

         За висновком судово-імунологічної експертизи на одязі ОСОБА_1виявлена кров, походження якої як від засудженого, так і потерпілої, можливо.

 

         Згідно із висновком судово-цитологічної експертизи у змиві зі статевого органу ОСОБА_1виявлено епітеліальні клітини, походження яких від потерпілої не виключається.

 

         За висновком дактилоскопічної експертизи на елементах вікна вилучених з місця події, виявлені відбитки пальців рук та долоні ОСОБА_1

 

         Таким чином суд, дослідивши зібрані докази дійшов правильного висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1у злочинах вчинених щодо ОСОБА_2 і вірно кваліфікував його дії.

 

         Підстав вважати, що досудове і судове слідство проведені однобічно і неповно, а також про фальшування доказів, немає.

 

         Посилання ОСОБА_1на застосування до нього незаконних методів ведення слідства, внаслідок чого засуджений обмовив себе, було предметом перевірки і не підтвердилося.

 

         Вирок суду є обґрунтованим і законним.

 

         Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну вироку не виявлено.

 

         Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 є осудною особою.

 

         Покарання винному призначено із дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім.

 

         Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 не знайдено.

 

         Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 22 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

 

Судді:

 

 

 

 

Селівон О.Ф.                            Кравченко К.Т.                                           Мороз М.А.