СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
09 серпня 2006 року |
Справа № 2-3/8897-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 15.06.2006 у справі № 2-3/8897-2006 та клопотання про відновлення строку для її подання,
за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про розірвання договору та стягнення 24000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 15.06.2006 у справі № 2-3/8897-2006 частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про розірвання договору та стягнення 24 000,00 грн.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 24000,00 грн. боргу, 240,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу. В частині задоволення вимог про розірвання договору № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Крименерго" відмовлено.
В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що, оскільки вимоги позивача щодо стягнення грошових кошт підтверджуються належними доказами, а саме платіжними дорученнями № НОМЕР_2 від 12.01.2003, № НОМЕР_4від 04.12.2003, № НОМЕР_3 від 29.01.2004, № НОМЕР_5 від 26.04.2004, № НОМЕР_6 від 19.05.2004, № НОМЕР_7 від 29.06.2004 ( а.с. 15-20) і актами здачі -приймання виконаних робіт, то таким чином в цій частині позов підлягає задоволенню.
В частині вимог щодо розірвання договору № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення, оскільки договір діяв до 30.09.2004 і на час розгляду справи строк його дії скінчився.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що договір, на основі якого виникли обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, на теперішній час ще не закінчив свою дію, тобто, як зазначено в договорі, строк його закінчення визначається фактичним виконанням своїх обов'язків сторонами. Оскільки позивач не надав відповідачу належну довіреність, яка б дала можливість йому здійснити обов'язки за договором, то, на думку відповідача, він правомірно припинив виконання умов договору. В обґрунтування своїх заперечень суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1посилається на вимоги позивача щодо розірвання договору, тобто погодження відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з тим, що договір ще діє.
Також, відповідач посилається на усну домовленість сторін щодо видачі довіреності відповідачу.
Позивач з доводами апеляційної скарги не погодився, надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 головуючого суддю Сотула В.В. замінено на суддю Плута В.М. Головуючим у справі призначено суддю Плута В.М.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством „Крименерго" був укладений договір послуг № НОМЕР_1, а також підписана додаткова угода № НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_2 до вказаного договору, у відповідності з якими, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1є „виконавцем", а відкрите акціонерне товариство „Крименерго" - „замовником".
Згідно пункту 1. договору суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. повинен був надати послуги з оформлення документів технічної інвентаризації (інвентарна справа), а також реєстрації права власності в БТІ на будинки й спорудження, розташовані по адресах, зазначених у пункті 1. вищевказаного договору.
Відкрите акціонерне товариство „Крименерго" зобов'язалось прийняти виконані роботи та сплачувати послуги у розмірі 17000,00 грн. щомісячно, у порядку зазначеному у пункті 3.1. договору № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та пункті 3.2. додаткової угоди № НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_2.
Так, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача у вигляді 100 % передоплати кошти у розмірі 85000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № НОМЕР_2 від 12.01.2003, № НОМЕР_4від 04.12.2003, № НОМЕР_3 від 29.01.2004, № НОМЕР_5 від 26.04.2004, № НОМЕР_6 від 19.05.2004, № НОМЕР_7 від 29.06.2004 (а.с. 15-20).
Факт надання послуг відповідачем на суму в розмірі 61000,00 грн., підтверджуються підписаними обома сторонами актами здачі - приймання виконаних робіт (а.с. 42-45).
Однак, відповідач не здійснив послуг відкритому акціонерному товариству „Крименерго" на суму 24000,00 грн., яки були йому перераховані на розрахунковий рахунок, про що не заперечується жодної зі сторін.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 24000,00 грн. підлягають стягненню, так як ці вимоги підтверджуються матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.
Так, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Посилання відповідача на те, що договір ще діє, не може бути прийняте апеляційною інстанцією до уваги, оскільки пунктом 5.1 договору чітко визначено, що він діє до 30 вересня 2004 року. Думка суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про те, що строк закінчення договору в цілому визначається фактичним виконанням своїх обов'язків сторонами, також не відповідає пункту 5.1 договору, тому що ним передбачена дія договору лише в частині розрахунків за виконані роботи. Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Також, колегією суддів не вбачається порушень умов договору або їх невиконання з боку відкритого акціонерного товариства "Крименерго". Так, договором № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 не передбачений обов'язок позивача видати довіреність суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1.
Посилання відповідача на усну домовленість сторін щодо видачі довіреності відповідачу не знаходять документального підтвердження. Так, з матеріалів справи не вбачається обов'язок позивача надати відповідачу будь-яку довіреність. Факт отримання суб'єктом підприємницької діяльностіОСОБА_1 довіреності строком до ІНФОРМАЦІЯ_3, на думку судової колегії, не створює обов'язку відкритого акціонерного товариства "Крименерго" взагалі, а лише надає відповідні права відповідачу. Такий же висновок слідує й із факту отримання відповідачем довіреності № НОМЕР_9, яку він отримав після строку дії договору. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Думка відповідача про те, що положення статті 18 частини 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачають обов'язок видати довіреність - як істотну умову договору, суперечить змісту частини 2 статті 18 зазначеного закону. Так, вона передбачає, що у разі подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб. Такий ж зміст містить пункт 2.4 Тимчасового положення „Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”. Тобто, судова колегія вважає, що належна довіреність є одним із документів, яким можуть бути підтверджені відповідні права.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006 у справі № 2-3/8897-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
О.А. Щепанська