У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

 

головуючого
суддів	Таран Т.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року.

 

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а  :

 

            Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 жовтня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено  в задоволенні його скарги  про скасування постанови старшого помічника прокурора Жовтневого району м.Маріуполя про відмову в порушенні кримінальної справи від 15 січня 2006 року.

 

            Як видно зі змісту постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 жовтня 2006 року, підставою для відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 стало те, що у матеріалах перевірки за його скаргою відсутні будь-які дані про наявність в діях державних виконавців ОДВС Жовтневого району м.Маріуполя Балабанової Н.М., Слюсаренко (Надзен) І.І., а також гр.ОСОБА_2 складу злочину.

 

            Як зазначив суд у постанові, всі доводи заявника ОСОБА_1 мали суб'єктивний характер, ґрунтувалися на домислах і припущеннях.

            Також суд дійшов висновку, що проведення додаткової перевірки, як на те наполягав заявник, та заходів, зазначених у постанові суду від 20.12.2005 року, в даний час не призведе до встановлення достовірної інформації, що свідчила б про наявність складу злочину в діях осіб, щодо яких проводилась перевірка, оскільки з часу подій, які перевірялися, минуло більше шести років, через що всі перевірочні заходи мають найбільш вірогідний або найбільш ймовірний характер, що не може на підставі ст.94 КПК України бути підставою для порушення кримінальної справи. 

 

            Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року постанова Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 12 жовтня 2006 року залишена без зміни.

 

            У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що прокуратура і  суд при перевірці його скарги суттєво порушили норми кримінально-процесуального закону, викладені у судових рішеннях висновки не відповідають фактичним обставинам справи. З цих підстав просить судові рішення за його скаргою скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

             

            Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підстав для задоволення скарги немає.

 

            Як видно з матеріалів справи, старший помічник прокурора Чорноморської транспортної прокуратури Одеської області винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_3 30 листопада 2000 року. Одеська транспортна прокуратура повідомила ОСОБА_3 про винесену постанову листом від 10 вересня 2002 року, прокуратура Одеської області також надіслала йому таке повідомлення  19 січня 2005 року, сам заявник отримав копію цієї постанови, а скаргу на цю постанову ОСОБА_3. подав до суду лише 14 вересня 2005 року, тобто з порушенням строку на оскарження цієї постанови.

 

            Крім того, у скарзі ОСОБА_3. просив переглянути цю постанову за нововиявленими обставинами, посилаючись на ст.ст.400-4, 400-5 КПК України. Цими нормами КПК України передбачений порядок оскарження судових рішень в порядку виключного провадження, а не оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеної органом дізнання, слідчим чи прокурором. Нововиявлені обставини є підставою для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише у тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку - матеріалами  розслідування.

 

            ОСОБА_3. не надав суду доказів, які б відповідали зазначеним вимогам закону, тому суд законно і обгрунтовано відмовив йому у задоволенні його скарги.

Апеляційний суд визнав правильним висновок місцевого суду про те, що скаргу ОСОБА_3. подав з порушенням строку на оскарження постанови старшого  помічника прокурора і у скарзі послався на норми закону, які не передбачають перегляд процесуальних рішень органів дізнання, слідчого і прокурора, тому не знайшов підстав для скасування цього рішення.

 

            Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_3 про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм кримінально-процесуального законодавства визнані такими, що не відповідають дійсності.

 

            Колегія суддів не виявила у справі істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.

           

            Підстав для призначення справи до касаційного розгляду, відповідно до вимог ст.389 КПК України, немає.

 

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

 

у  х  в  а  л  и  л  а  :

 

            відмовити ОСОБА_3у задоволенні касаційної скарги.

 

 

Судді :

                          

           Заголдний В.В.               Верещак В.М.           Лавренюк М.Ю.