У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
головуючого |
|
|
суддів |
Таран Т.С. |
|
|
|
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимий 30 березня 2005р. за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком 2 роки, -
засуджений за ст.186 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом складання призначеного покарання з покаранням за вироком від 30.03.2005 року, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 8 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він приблизно о 22 годині 10 лютого 2006 року, в АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, проник до будинку потерпілого ОСОБА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров¢я потерпілого, заволодів його майном на загальну суму 316 гривень 50 копійок.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що під час досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства, злочину він не вчиняв, порушені норми кримінально-процесуального законодавства, суд невірно застосував ст.71 КК України, приєднавши покарання за попереднім вироком повністю. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.
Як видно із матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з проникненням у житло, вчиненого повторно і кваліфікацію його дій за ст.186 ч.3 КК України суд зробив на підставі досліджених й наведених у вироку доказів, а саме - на показаннях потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, даних протоколу огляду місця події, даних протоколів виїмки викрадених речей, інших доказах.
Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв злочину, за який його засуджено, перевірялися і не знайшли свого підтвердження, оскільки
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, а також застосування до нього недозволених методів ведення слідства, органами досудового слідства та судом не допущено.
Покарання ОСОБА_1 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, а також обставин, що обтяжують покарання. Підстав для його пом'якшення не знайдено.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду, відповідно до вимог ст.389 КПК України, немає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
відмовити ОСОБА_1у задоволенні касаційної скарги.
Судді:
Таран Т.С.