Судове рішення #73302247



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-ц-5282\2010 року                                                                Головуючий

Категорія :визнання дій незаконними.                                                        1 інстанції - ОСОБА_1

                                                                                доповідач - Ларенок В.І.


Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


       25 серпня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

       головуючого-судді                -        Міненкової Н.О

                       -суддів:                ЛаренкаВІ.        , ОСОБА_2,

       при секретарі:                        -        ОСОБА_3

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляцій­ною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського су­ду, Міністерства Юстиції України, третя особа Секретаріат Президента України про визнання дій незаконними, захист виключно авторського права та призначення компенсації,-


ВСТАНОВИЛА:


       У жовтні 2009 року позивач ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом, якій уточнював, до відповідачів та просив:

       визнати, що у відношенні його державними службами були ігноровані норми Конституції України та інше законодавство, а саме порушені: ст. 3,32,43,48,57,60,64,68,129 Конституції Укра­їни, ст.ст. 216 ЦПК України в редакції 1963 року, ст. 59, ч.ч. 4,5 ст. 74, ч.ч. 1,3 ст. 75, ч,2 ст. 76, ч.З ст. 158, ст.ст. 160,168, ч.І ст. 169 , ст.ст. 177,209,213,218, ч.І ст. 224, ч.З ст. 311 ЦПК України, ст. 5 СК України.;

       призначити компенсацію за будь-яку одноразову неправомірну дію державних органів у відношенні його в розмірі 200 неоподаткованих законом мінімальних заробітних плат, як компе­нсацію за втрату творчих робіт;

       заборонити будь - яким державним службам України відтворення його авторських робіт повністю або частково.

       В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він займається творчістю, дослід­ною діяльністю та написанням статей у глобальній мережі Інтернет. Однак державні органи іг­норували його працю та перешкоджали здійсненню його творчості. Такі дії держави виявилися у проведенні судових засідань та при провадженні виконавчих дій з боку виконавчої служби по справі про стягнення з нього аліментів. Держава Україна не надавала і не надає йому ніякої під­тримки при здійсненні ним його творчості.

       Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року в задо­воленні позову ОСОБА_4 відмовлено.

       В апеляційний скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, посилаючись на по­рушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішеньня задовольнив його позов. Визнати, що він має авторські роботи Наводить ти ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

       Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

       Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що по­зивач ОСОБА_4 не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення його прав, як під час судового розгляду справи, по якій він виступав в якості відповідача, та виконавчого прова­дження за цією справою, так і в суді апеляційної інстанції.

       Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені від­повідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України.

       Як вбачається з матеріалів справи, постановою Зміївського районного суду Харківської об­ласті від 9 червня 1995 року був задоволений позов ОСОБА_5 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, 28. квітня ІНФОРМАЦІЯ_1.

       Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2008 року задово­лено подання начальника ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області про обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за кордон до виконання зобов’язань по сплаті аліментів.

       Вказані ухвали суду залишені без змін.

       В своєму позові ОСОБА_4 вважає, що у зв’язку з вказаними рішеннями суду державні органи ігнорували його працю та перешкоджали здійсненню його творчості. Такі дії держави виявилися у проведенні судових засідань та при провадженні виконавчих дій з боку виконавчої служби по справі про стягнення з нього аліментів. Що держава Україна не надавала і не надає йому ніякої підтримки при здійсненні ним його творчості. А тому вважає що були порушені його авторські та інші права. У зв’язку з чим позивач ОСОБА_4 просив стягнути з держави спри­чинену йому моральну шкоду.

       Судова колегія вважає, що при таких обставинах у суда не було підстав задовольняти по­зовні вимоги.

       Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незакон­ними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачені випадки ко­ли підлягає відшкодування шкоди.

       Однак підстави на які посилається ОСОБА_4 не передбачені вказаним законом як під­стави для відшкодування шкоди. Позивач ОСОБА_4 не довів обставини, на які він посила­ється як на підставу своїх вимог.

       Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено які порушення прав є підставами для судового захисту.

       Позивач ОСОБА_4 не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення його прав, як під час судового розгляду цивільної справи, по якій він виступав в якості відповідача, та виконавчого провадження за цією справою, так і порушення його виключних прав інтелектуаль­ної власності.

       Натомість, як вбачається з рішень апеляційного суду Харківської області, всі судові рішення, ухвалені у відношенні ОСОБА_4 судом першої інстанції визнані законними.                Пору­шення прав та інтересів ОСОБА_4 не встановлено.

       Спричинення моральної шкоди позивач не довів ні в суді першої інстанції ні в апеляцій­ному суді.

       Суд розглянув справу в межах заявлених позивачем вимог та всім доказам, які були до­сліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції надав належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

       У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з до­триманням норм матеріального і процесуального права.

       Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, є не суттєвими, висновків суду першої ін­станції вони не спростовують.

       Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції судова колегія не вба­чає.

       Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

       апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

       Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.


        Головуючий:

        Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація