АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-ц-5282\2010 року Головуючий
Категорія :визнання дій незаконними. 1 інстанції - ОСОБА_1
доповідач - Ларенок В.І.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді - Міненкової Н.О
-суддів: ЛаренкаВІ. , ОСОБА_2,
при секретарі: - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду, Міністерства Юстиції України, третя особа Секретаріат Президента України про визнання дій незаконними, захист виключно авторського права та призначення компенсації,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року позивач ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом, якій уточнював, до відповідачів та просив:
визнати, що у відношенні його державними службами були ігноровані норми Конституції України та інше законодавство, а саме порушені: ст. 3,32,43,48,57,60,64,68,129 Конституції України, ст.ст. 216 ЦПК України в редакції 1963 року, ст. 59, ч.ч. 4,5 ст. 74, ч.ч. 1,3 ст. 75, ч,2 ст. 76, ч.З ст. 158, ст.ст. 160,168, ч.І ст. 169 , ст.ст. 177,209,213,218, ч.І ст. 224, ч.З ст. 311 ЦПК України, ст. 5 СК України.;
призначити компенсацію за будь-яку одноразову неправомірну дію державних органів у відношенні його в розмірі 200 неоподаткованих законом мінімальних заробітних плат, як компенсацію за втрату творчих робіт;
заборонити будь - яким державним службам України відтворення його авторських робіт повністю або частково.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він займається творчістю, дослідною діяльністю та написанням статей у глобальній мережі Інтернет. Однак державні органи ігнорували його працю та перешкоджали здійсненню його творчості. Такі дії держави виявилися у проведенні судових засідань та при провадженні виконавчих дій з боку виконавчої служби по справі про стягнення з нього аліментів. Держава Україна не надавала і не надає йому ніякої підтримки при здійсненні ним його творчості.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційний скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішеньня задовольнив його позов. Визнати, що він має авторські роботи Наводить ти ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_4 не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення його прав, як під час судового розгляду справи, по якій він виступав в якості відповідача, та виконавчого провадження за цією справою, так і в суді апеляційної інстанції.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Зміївського районного суду Харківської області від 9 червня 1995 року був задоволений позов ОСОБА_5 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, 28. квітня ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2008 року задоволено подання начальника ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області про обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за кордон до виконання зобов’язань по сплаті аліментів.
Вказані ухвали суду залишені без змін.
В своєму позові ОСОБА_4 вважає, що у зв’язку з вказаними рішеннями суду державні органи ігнорували його працю та перешкоджали здійсненню його творчості. Такі дії держави виявилися у проведенні судових засідань та при провадженні виконавчих дій з боку виконавчої служби по справі про стягнення з нього аліментів. Що держава Україна не надавала і не надає йому ніякої підтримки при здійсненні ним його творчості. А тому вважає що були порушені його авторські та інші права. У зв’язку з чим позивач ОСОБА_4 просив стягнути з держави спричинену йому моральну шкоду.
Судова колегія вважає, що при таких обставинах у суда не було підстав задовольняти позовні вимоги.
Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачені випадки коли підлягає відшкодування шкоди.
Однак підстави на які посилається ОСОБА_4 не передбачені вказаним законом як підстави для відшкодування шкоди. Позивач ОСОБА_4 не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено які порушення прав є підставами для судового захисту.
Позивач ОСОБА_4 не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення його прав, як під час судового розгляду цивільної справи, по якій він виступав в якості відповідача, та виконавчого провадження за цією справою, так і порушення його виключних прав інтелектуальної власності.
Натомість, як вбачається з рішень апеляційного суду Харківської області, всі судові рішення, ухвалені у відношенні ОСОБА_4 судом першої інстанції визнані законними. Порушення прав та інтересів ОСОБА_4 не встановлено.
Спричинення моральної шкоди позивач не довів ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді.
Суд розглянув справу в межах заявлених позивачем вимог та всім доказам, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції надав належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, є не суттєвими, висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 8 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
- Номер: 11-кс/774/1743/15
- Опис:
- Тип справи: клопотання, скаргу, заяву
- Номер справи: 5282
- Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)
- Суддя: Ларенок В. І.
- Результати справи: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.10.2015
- Дата етапу: 01.10.2015