Справа № 22-1680/ 2006 р.

Категорія 21

Головуючий у 1 інстанції- Канурна О.Д.

Доповідач- Рецебуринський Ю.Й.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2007 р.                                            Апеляційний суд Донецької області

в складі:    головуючого - Бугрим Л.М.

суддів: Зінов'євої А.Г., Рецебуринського Ю.Й.

при секретарі- Іванові В.М.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області та представника позивача за довіреністю ОСОБА_1

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області про відшкодування шкоди здоров'ю ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості він отримав професійне захворювання- хронічний бронхіт 2 ст. Згідно висновку МСЕК від 24.01.2006 р. йому вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності по цьому захворюванню, а по сукупності з раніше встановленим профзахворюванням- 65%. У зв'язку з цим йому були призначені страхові виплати, у тому числі- одноразова допомога у розмірі 19 310 грн., з розміром якої він не згоден. Вважає, що йому повинні нарахувати цю допомогу виходячи з його середньомісячного заробітку за кожен відсоток втрати працездатності, що складе- 64 319, 75 грн., тобто доплатити 44 999,75 грн.

Крім того, йому заподіяні душевні страждання виявленим профзахворюванням, порушені його особисті немайнові права, які він оцінив як спричинення моральної шкоди у розмірі 19 тис. грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 29 листопада 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн., в іншій частині відмовлено.

На дане рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову тому, що позивач не довів факту спричинення йому моральних страждань, оскільки відсутній висновок МСЕК з цього приводу. Окрім того, судом не враховано, що дія закона, який передбачає стягнення моральної шкоди на 2006 р. зупинена.

Представник позивача ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, теж подав апеляційну скаргу, в якій просить постановити нове рішення і задовольнити позов повністю, тому що суд невірно застосував п.2 ч.2 ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...", який обмежує середньомісячний заробіток потерпілого чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду, так як в даному випадку не ;вірно, а також безпідставно зменшено суму моральної шкоди.

У судовому засіданні Представник відповідача- Біблі ВВ: підтримала доводи апеляційної скарги.

2

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи не з'явились, просять справу розглядати без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановою нового рішення з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно з ч.І п.2 ст.34 цього Закону, одноразова страхова допомога визначається у розмірі середньомісячного заробітку потерпшого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу).

Висновком МСЕК від 24.01.2006 року ОСОБА_2 вперше встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 25% і повторно 40%, а по сукупності профзахворювань- 65% (а.с.17).

Виходячи з цього, Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку виплатив потерпшому одноразову допомогу у розмірі 19 320 грн.

Судом першої інстанції по справі об'єктивно встановлено, що вказані законодавчі приписи щодо обмеження розміру одноразової допомоги є загальними для всіх випадків її виплати, в тому числі і у разі, коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби

У той же час, відповідно до ст. 77 п.27 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", зупинено дію абзацу 4 ст.1, п.п. „є" п.1 ч.І ст.21. ч.З ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Посилання Фонду соціального страхування на те, що ці норми призупинені є правомірним і є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі і неправильно застосував норми матеріального права, що згідно ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення з постановою нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч.І п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний

суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області- задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайоного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в м.Добропіллі Донецької області про відшкодування

моральної шкоди

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом Подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.