Справа № 22-1641/ 2006 р.                Головуючий у 1 інстанції- Діденко CO.

Категорія 21                                        Доповідач- Рецебуринський Ю.Й.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2007 р.                                            Апеляційний суд Донецької області

в складі:   головуючого - Бугрим Л.М.

суддів: Зінов'євої А.Г., Рецебуринського Ю.Й.                              

при секретарі- Іванові В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що під час роботи на підприємстві вугільної промисловості він отримав виробничу травму, про що був складений акт від 31.07.2006 р. Згідно висновку МСЕК від 31.10.2006 р. йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності і 3-я група інвалідності. У зв'язку з цим він переживає моральні страждання, які він оцінив_у_розмірі 70 тис. грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

На дане рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів скарги апелянт посилався на те, що позивач не довів факту моральних страждань, оскільки відсутній висновок МСЕК з цього приводу. Окрім того, судом не враховано, що дія закона, який передбачає стягнення моральної шкоди на 2006 р. зупинена.

У судовому засіданні представник відповідача- Біблі В.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи не з'явились, просять справу розглядати без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановою нового-рішення з наступних підстав.

Розглядаючи   справу,   суд   першої   інстанції   обґрунтовано   виходив   з   того,   що

правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди,

заподіяної внаслідок професійного   захворювання,   регулюються Законом    України   „Про

2

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно з п. п. "є" п.1 ч. 1 ст. 21 та ч. З ст. 28 цього Закону, у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що у зв'язку із шкідливими умовами праці на підприємстві вугільної промисловості позивач отримав виробничу травму, що підтверджується актом розслідування від 31.07.2006 р. (а.с.3).

Висновком МСЕК від 06.07.2006 року йому вперше встановлена втрата професійної працездатності 50% у зв'язку з виробничою травмою (а.с.22).

У той же час, відповідно до ст. 77 п.27 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", зупинено дію абзацу 4 ст.1, п.п. „є" п.1 ч.І ст.21. ч.З ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Посилання суду 1-ї інстанції на те, що ці норми не скасовані, а лише призупинені не можуть бути підставою для задоволення позову, так як призупинення дії закону так само не дає підстав для його застосування.

Судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі і неправильно застосував норми матеріального права, що згідно ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення з постановою нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 304, 307 ч. 1 п. 2,309, 314 ч.2 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області- задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайоного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропіллі Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.