2-961/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 липня 2008 року Ленінський районний суд ОСОБА_1 у складі:

головуючого судді Матвейшиної О.Б.

при секретарі     Бел*янінової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2частину квартириШубіна ОСОБА_4 до Міського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації"" про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом , зазначивши в ньому, що 19.10.1991 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_5, 06.03.1993року народження. У жовтні 2000року ними була придбана квартира, що розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Херсонська, 24а/16. Ця квартира була оформлена на відповідача. У даний час стосунки між ними погіршились, відповідач стал казати, що вона не має права на квартиру. У зв*язку з чим, вона просить суд визнати за нею право власності на Уг частину квартири, оскільки квартира була придбана в період шлюбу та є сумісною власністю.

У судовому засіданні позивачка дала суду аналогічні пояснення по справі, та просила задовольнити її позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні вимоги позову не визнав, в обгрунтування своєї позиції надав суду пояснення по справі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріли справи, суд вважає що є підстави для задоволення позову.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлен факт, що 19.10.1991 року Відділом ЗАГС м.Кіровська Луганської області було зареєстровано шлюб між рахмановим В.В. та ОСОБА_2, що підстверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюба (а.с. 5). Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_5, 06.03.1993року народження.

10.10.2000року вони придбали квартиру АДРЕСА_1, однак за обоюдною домовленністю між подружжям квартира була оформлена на відповідача. Вони разом мешкають у даній квартирі. На даний час стосунки між сторонами погіршились та відповідач став заявляти, що позивачка не має права на дану квартиру.

Згідно ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індівідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підставі ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За таких обставин, суд вважає, оскільки квартира була придбана сторонами в період шлюбу, то і належить вона їм у рівних частках, а саме по Уг частині кожному.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред*явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10, 59, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.60, 69, 70 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Уі частину квартири № 16 по вул.Херсонській міста Луганська, за ОСОБА_3 також залишити на праві власності Уг частину квартири № 16 по вул.Херсонській міста Луганська.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд ОСОБА_1 шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.