ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.09 Справа № 13/439д/09
Суддя
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаванда”, с.Гнаровське вільнянського району Запорізької області
До відповідача-2: Дочірнього підприємства “Володимир” приватного підприємства “Діана-Сервіс”, м. Запоріжжя
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Вільнянського Районного управління юстиції, м. Вільнянськ Запорізької області
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на об’єкт нерухомості
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Хрипченко Ю.Ю. довіреність № 01/50 від 27.04.09
Від відповідача-1: Не з’явився
Від відповідача-2: Не з’явився
Від ІІІ особи-1: Не з’явився
Від ІІІ особи-2: ОСОБА_3 довіреність № 3547 від 12.11.09
Розглядається позовна Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаванда” та Дочірнього підприємства “Володимир” приватного підприємства “Діана-Сервіс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на об’єкт нерухомості.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 16.02.2001 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лаванда” з ВДВС Вільнянського РУЮ та Дочірнім підприємством "Володимир" Приватного підприємства "Діана-Сервіс", за яким Товариством з обмеженою відповідальністю “Лаванда” передано у власність Дочірньому підприємству “Володимир” Приватного підприємства “Діана-Сервіс” споруду гуртожитку ВАТ “Краснозапорізьке”, яка знаходиться в селі Солоне Вільнянського району Запорізької області для послідуючого демонтажу цієї споруди та отримання будматеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Заява відповідає вимогам закону та прийнята судом. Спір розглядається за уточненими позовними вимогами.
Відповідач-1 та -2 проти позову не заперечили. Відзив та витребувані докази не надіслали. Їх представники у судове засідання не з’явились. Про час та місце судового засідання були попереджені належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без їх участі не надходило.
Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача-1 та -2, за наявними у справі матеріалами.
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відділ державної виконавчої служби Вільнянського Районного управління юстиції повідомив, що відповідно до пункту 9.8. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року строки зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становлять три роки, після чого вони підлягають знищенню. Відлік строків зберігання документів діловодство в яких завершено у поточному році, починається з 1 січня кожного наступного року. Передачі до архіву підлягає виконавче, провадження у разі
відмови у відкритті виконавчого провадження згідно зі статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження»;
повернення виконавчого документа стягувачу згідно зі статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
повернення виконавчого документа стягувачу згідно зі статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
повернення виконавчого документа до суду або іншого органу(посадовій особі),який його видав згідно зі статтею 40-1 Закону України «Про виконавче провадження»;
закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
Станом на 22.04.2009 року знищенню підлягають виконавчі провадження, передані до архіву до 22.04.2006 року.
З огляду на вищевикладене, надати інформацію стосовно підстав продажу гуртожитку, що перебував на балансі ВАТ «Краснозапорожское»не вбачається можливим.
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_1 проти позову заперечила. ЇЇ представник у судовому засіданні пояснив, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що заявлені за межами строку позовної давності. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,
В С Т А Н О В И В :
Згідно з Реєстром державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, на балансі Відкритого акціонерного товариства “Краснозапорожское” перебуває гуртожиток, який не увійшов в процесі приватизації до його статутного фонду та розташований в с.Солоне Вільнянського району, пров.Новий, 1.
У Плані приватизації підприємства птахорадгоспа “Краснозапорожский” від 27.06.1996р., зазначено перелік і вартість майна підприємства, яке не підлягає приватизації та передається на баланс ВАТ “Краснозапорожское”, серед якого значиться державний житловий фонд.
Відповідно до рішення № 2, 12 сесії 24 скликання від 09.03.2004р. Вільнянського району “Про надання згоди на прийняття у комунальну власність та передачу у господарське відання державного майна, яке перебуває на балансі ВАТ “Краснозапорожское” та наказу регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 28.04.04р. № 182 “Про передачу державного житлового фонду у комунальну власність” гуртожиток підлягав передачі у комунальну власність.
В той же час, відділом Державної виконавчої служби Вільнянського РУЮ на спірний гуртожиток було звернуто стягнення при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса Грибанової О.В. про звернення стягнення на майно ВАТ “Краснозапорожское” на користь КБ “Приватбанк”. Зазначене нерухоме майно було відчужене за договором купівлі-продажу від 16.02.2001р., який було укладено між ТОВ “Лаванда” (Відповідач І) та дочірнім підприємством “Володимир” Приватного підприємства “Діана-Сервіс” (Відповідач ІІ), яке в свою чергу здійснило перепродаж спірного гуртожитку громадянці ОСОБА_1 Нерухоме майно було передано як будівельні матеріали які були у використанні.
Відповідно до ст. 182 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних, держав.
Відповідно до інформації, наданої ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна справа на об'єкт нерухомості за адресою Вільнянськяй район, с. Солоне, вул. Нова, 1 відсутня.
Таким чином, речові права на вищезазначений гуртожиток не за ким не зареєстровані.
Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу , належить власникові.
Продаж згідно договору від 16.02.2001р. є примусовим продажем здійсненим ВДВС на підставі виконавчого напису нотаріуса. А ні виконавчий напис нотаріуса, а ні дії ВДВС у відповідності до вимог закону ніким не оскаржені та не скасовані.
Розглянувши матеріали справи та клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, суд вбачає, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити..
Керуючись ст.ст. 49, 68, 82, 84 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 26.10.2009р. скасувати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 23.12.2009р.
Суддя В.Г. Серкіз