ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.09 Справа № 13/444/09
Суддя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України”, м. Запоріжжя
До відповідачів:
1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Запоріжжя
про стягнення солідарно 3 701,30 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Броннікова О.В.довіреність №Б/нвід22.09.09
Від відповідача-1: Не з’явився
Від відповідача-2: Не з’явився
Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення солідарно 3 701,30 грн.
До розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та просив припинити провадження у справі в частині стягнення 50,00 грн. за основною сумою та стягнути з відповідачів 2 950,00 грн. за основною сумою кредиту, 305,75 грн. –відсотки за користування кредитом, та 395,55 грн. пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Заява відповідає вимогам закону та прийнята судом. Спір розглядається за уточненими позовними вимогами.
Відповідач-1 в судовому засіданні відкритому 13.11.2009р. позовні вимоги визнав у повному обсязі. В судове засідання призначене на 15.12.2009р. його представник у судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.
Відповідач-2 проти позову не заперечив. Відзив та витребувані докази не надіслав. Його представник двічі у судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.
Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача-1 та -2, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,
В С Т А Н О В И В :
21 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладений договір кредиту №ДК1272-487с. На виконання умов договору кредиту ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” надало підприємцю ОСОБА_1 кредит у сумі 3 000,00 грн., а підприємець ОСОБА_1 зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 5% на місяць від суми кредиту за весь термін користування кредитом до 22.12.2008р. (пункти 2.1, 3.2, 5.1 договору кредиту). Загальна сума відсотків за договором кредиту складає 305,75 грн.
Факт одержання підприємцем ОСОБА_1 кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 1452 від 21.10.2008р. на суму 3 000,00 грн.
Підприємець ОСОБА_1 не в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором кредиту.
Сума заборгованості на час розгляду справи в суді складає 2950,00 грн. за основною сумою кредиту, 305,75 грн. за відсотками; разом 3 255,75 грн.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу (ГК) України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу (ЦК) України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України “За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.”
Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На час розгляду справи в суді підприємець ОСОБА_1 не виконав своє зобов’язання щодо повернення кредиту в сумі 3 255,75 грн.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено: “Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.”
Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції.
Штрафними санкціями відповідно до частини 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 231 ГК України визначено: “Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.”
Пунктом 7.1 договору кредиту встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, оплати відсотків за користування кредитом кредитор, починаючи з першого робочого дня прострочення зобов’язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом має право нарахувати, а позичальник зобов’язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сума нарахованої на день подання позову пені складає 395,55 грн.
На забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” і фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 21.10.2008р. був укладений договір поруки № 965. Поручитель зобов’язався перед Фінансовою компанією “Надія України” відповідати за виконання підприємцем ОСОБА_1 зобов’язань у повному обсязі за договором кредиту № ДК 1272-487с від 21.10.2008р., а саме, за сплату кредиту у сумі 3 000,00 грн., відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків (пункти 1.1, 2.2 договору поруки). Згідно з пунктом 2.3 договору поруки поручитель зобов’язаний здійснити виконання зобов‘язання боржника протягом трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора.
21.10.2009р. позивач надіслав на адресу підприємця ОСОБА_2 вимогу про сплату суми боргу підприємця ОСОБА_1 за договором кредиту. При цьому у листі зазначалися сума боргу, включаючи заборгованість за кредитом та відсотками.
Підприємець ОСОБА_2 не виконав свої зобов’язання за договором поруки.
Частиною 1 статті 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 2.2 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника та поручителів.
У частині 2 статті 196 ГК України передбачено: “У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.”
Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до частини 7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідачів 2 950,00
В частині стягнення 50,00 грн. за основною сумою у справі підлягає припиненню.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84 ГПК України, ст.ст. 193, 196, 231 ГК України, ст.ст. 525, 5256, 530, 543, 1049, 1054 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69021, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69067, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (69063, м.Запоріжжя, вул. Горького, б. 27, к. 88; рахунок 26508209688100 в Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183669) заборгованість за договором кредиту № ДК 1272-487с від 21.10.2008р. у розмірі 2 950 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу; 305 (триста п’ять) грн. 75 коп. відсотків за користування кредитом; 395 (триста дев’яносто п’ять) грн. 55 коп. пені., витрати по сплаті держмита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В частині стягнення 50 (п’ятдесят) грн. 00 коп. за основною сумою кредиту провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 16.12.2009р.
Суддя В.Г. Серкіз