ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2009 р. Справа № 60/242-09
вх. № 9085/4-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Антонюка В.М., довіреність №251 від 10.11.2009р.
відповідача - не з`явився
розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Первомайський
про стягнення 12569,91 грн.
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у розмірі 8125,45 грн. та пені у розмірі 4444,46 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання по оплаті орендної плати за договором оренди №2966-Н від 18 жовтня 2006 року, з урахуванням чого виникла вищезазначена заборгованість за період з жовтня по травень 2009 року та нараховано пеню.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08 грудня 2009 року о 10:20 годині.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 19 листопада 2009 року супровідним листом (вх. №28691) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на позивача, копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача, копію довідки рахунків позивача та копію довіреності №251 від 10 листопада 2009 року, які судом приймаються та долучаються до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 5980031. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 18 жовтня 2006 року було укладено договір оренди №2966-Н.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення (к. №29) на першому поверсі 3-х поверхової будівлі пожежного депо літ. "А-3", загальною площею 102,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Головного управління МНС України у Харківській області. Вартість майна визначена з незалежною оцінкою за станом 15.08.2006р. і становить 81900,00 грн.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Пунктом 2.2. Договору сторони встановили, що позивач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.
За актом приймання - передачі орендованого майна від 18 жовтня 2006 року позивач передав відповідачу спірне майно.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 18 жовтня 2006 року до 17 вересня 2007 року.
Додатковою угодою №3 до спірного договору оренди від 11 березня 2008 року сторони подовжили строк дії договору з 17 вересня 2007 року до 17 вересня 2008 року.
Згідно ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Крім того, згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Отже, враховуючи те, що з боку позивача не було заперечень проти продовження користування відповідачем майном протягом місяця та те, що відповідач продовжував користуватись цим нежитловим приміщенням, договір було подовжено на строк 1 рік до 17 вересня 2009 року.
Однак, як вбачається із наказу позивача №637-П від 10 червня 2009 року зазначений договір оренди було припинено 19 травня 2009 року та відповідно до акту приймання - передачі орендованого майна до спірного договору оренди від 19 травня 2009 року відповідачем було передано позивачу та Балансоутримувачу спірні нежитлові приміщення, тому суд вважає, що договір було припинено за згодою сторін 19 травня 2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - вересень 2006 року - 1044,23 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень 2006 року.
Додатковою угодою №1 до спірного договору від 22 грудня 2006 року сторони виклали п.3.3. Розділу 3 "Орендна плата" у новій редакції: "Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у наступному порядку: - безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; - на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50%."
Додатковою угодою №2 до спірного договору від 23 квітня 2007 року сторони встановили, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року - 1466,01 (місяць, рік). Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року (місяць, рік)". Різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок змін орендної ставки, за період з 01.01.07 р. до моменту набрання чинності цією додатковою угодою, повинна бути сплачена Орендарем протягом місяця після її підписання.
Згідно п.5.2. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також усі податки і збори, передбачені законодавством України.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року виникла заборгованість у сумі 8098,45 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення коштів в сумі 8098,45 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Щодо стягнення решти частини суми основного боргу у розмірі 27,00 грн., позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки заявлені безпідставно та непідтверджені суду документально. Як вбачається з розрахунку позивача сума у розмірі 13,5 грн., була сплачена відповідачем 19.03.2009 р., однак помилково віднесена позивачем на суму нарахування заборгованості по орендній платі.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 4444,46 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.3.8. Договору строк позовної давності щодо штрафів, пені за невиконання умов договору (несвоєчасну плату або несплату орендної плати) відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, становить 1 (одін) рік.
Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, перевіривши нарахування позивачем пені вірним є розрахунок нарахування пені на суму заборгованості по орендній платі за жовтень 2008 року в сумі 999,70 грн. з 11.11.2008р. по 19.03.2009р. (кількість прострочених днів - 129), що становить 644,81 грн., з урахуванням того, що 19.03.2009р. відповідачем було сплачено заборгованість по орендній платі в сумі 13,50 грн., заборгованість відповідача по орендній платі за попередній місяць (жовтень 2008р.) зменшилась та склала 986,20 грн., у зв`язку з чим за період з 20.03.2008р. по 10.06.2009р. (кількість прострочених днів - 83) пеня складає суму 409,27 грн., пеня нарахована на суму заборгованості по орендній платі за листопад 2008 року у розмірі 1023,79 грн. за період з 11.12.2008р. - 10.06.2009р. (182 дня прострочення) складає 931,65 грн., пеня нарахована на суму заборгованості по орендній платі за грудень 2008 року у розмірі 1045,29 грн. за період з 13.01.2009р. по 10.06.2009р. (149 дня прострочення) складає 778,74 грн. Пеня нарахована на суму заборгованості - січень 2009р. у розмірі 1075,6 за період з 11.02.2009р. по 10.06.2009р. (120 днів прострочення) складає 645,36 грн. Пеня нарахована на суму заборгованості за лютий 2009р. у розмірі 1091,74 грн. за період з 11.03.2009р. по 10.06.2009р. (92 дня прострочення) складає 502,20 грн. Пеня нарахована на суму заборгованості за березень 2009 року у розмірі 1107,02 грн. за період з 11.04.2009р. по 10.06.2009р. (61 день прострочення) складає 337,64 грн. Пеня нарахована на суму заборгованості по орендній платі за квітень 2009 року у розмірі 1116,99 грн. за період з 12.05.2009р. по 10.06.2009р. (30 днів) складає 167,55 грн. Загальна сума пені складає 4417,22 грн.
В преамбулі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” зазначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Крім того, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір пені, встановлений законодавством може бути збільшений у договорі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4417,22 грн. обгрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
В решті частині заявленої до стягнення пені в сумі 27,24 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки нараховані безпідставно.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 125,16 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,98 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 254, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 625, 626, 759, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.17, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково в сумі 12515,67 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64102, АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 01.03.1996р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України на р/р №31116093700019 в УДК у Первомайському районі, м. Первомайський, банк: ГУДК України у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ банку: 24134120) основну суму боргу у розмірі 8098,45 грн. та пеню у розмірі 4417,22 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64102, АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 01.03.1996р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, держмито в сумі 125,16 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (64102, АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 01.03.1996р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 234,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті частині позову в сумі 54,24 грн. відмовити.
Повний текст рішення підписано 10 грудня 2009 року.
Суддя
справа №60/242-09